Привіт) Запрошую вас сьогодні до затишної любовної історії “Катастрофа для слідчого”. 

Цитата:

— Тобі що, чорна кішка дорогу перейшла зранку, що ти така зла? 

“Скоріше вже один безсовісний лінивий слідчий”, — майнуло в думках. — “Який спочатку каже, що ти не відповідаєш його смакам, несе на руках додому, а потім каже, що в образі хаскі ти йому подобалась більше”. Але розповідати про це бабусі, звичайно, не варто було. По-перше, вона б не оцінила. По-друге, вона б читала мені нотації до кінця мого життя. По-третє, вона б точно з ним погодилась, бо коли підлітком знайшла мене в собачому притулку, саме це й сказала. Тому розповідати їй про містера Айза мені взагалі не хотілося. Був мале-е-енький такий шанс, що ці двоє зійшлися  б в думці й діставали б мене з подвійною турботою. А мені й однієї вистачало. 

— Ніхто мені не переходив дорогу, ба… Я просто втомилася й хочу відчути себе звичайною людиною. Щоб мене впізнавали на вулиці люди. Щоб в мене були друзі, які знають мене в обличчя, а не гадають на картах, хто я цього разу. 

— Дурне ти дівчисько… — по-доброму протягнула вона. Десь по той бік почулося шарудіння від цукерок. Ба поклала льодянець в рот й повчально затягнула паузу. — Справжні друзі тебе впізнають навіть в образі тієї навіженої собаки, в яку ти перекидаєшся коли виснажена. І їм байдуже в якому лахмітті ти до них заявишся. 

А також до інших затишних історій:

Совість для диявола

Твоя солодка правда

Моя спокуслива помилка

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб