Іспанські канікули - читати тут

(СЛР, пригоди та таємниці)

У цьому місті мореплавців і першовідкривачів, місті відважних і сміливих шукачів пригод, місті відомих музикантів, у місті Дон Жуана, Фігаро та Кармен, у цьому бунтівному місті, пронизаному сонцем, відкритому вітрам, коханні та пристрасті, місті, яке пізнало все — і велику славу, і падіння... У цьому місті досі блукають тіні минулих століть під старими мандариновими деревами. І тіні ці закутані в короткі іспанські плащі, тіні вкриті мантильями, тіні ковзають по стінах старовинних будівель, щоб зникнути біля Гвадалквівіру, згинувши у свинцевих водах знаменитої річки. По стертому камінню бруківок, уздовж набережної з рідкими деревами та старовинними мостами, як колись усі ці тіні, йдуть люди, і туристів у цей спекотний серпневий час не так і багато. Основний потік рине у вересні... Але Маріанна навіть рада, що приїхала саме зараз — адже інакше її могли не направити на зустріч з виноробом, і вона могла ніколи не зустріти цього чоловіка.

Чи означає для нього щось ця зустріч і ця прогулянка вечірньою Севільєю? Маріанна кинула швидкий погляд на Енріке, який захоплено розповідав їй якусь міську легенду про загиблого матадора. Якби нічого не означало їхнє знайомство, то чи шукав би він її тут, у цьому місті гріха та кориди, місті пристрасті та минувшини? Не міг він просто так опинитися в Алькасарі саме тоді, коли вона там була. Не вірила Маріанна у такі збіги.

І поки Енріке розповідав про матадорів та кориду, що було великою рідкістю для іспанця, адже бої биків потрапляли під заборони, і це була дуже болісна тема для місцевих — Маріанна намагалася по його обличчю та фразам зрозуміти, що ж він думає про неї та їх нібито випадкову зустріч. Якщо Альмавіва зважився говорити про кориду, це означає... Та може й нічого не означати, обірвала цю думку Маріанна, раптово розлютившись на себе. Розмріялася! Про що? Про те, що випадковий знайомий, який, ймовірно, шукає пригод, знаючи, що скоро вона покине країну, захопився нею настільки, щоб... Щоб — що? Закохатися?.. Та ні, не просто так він розпочав екскурсію з церкви Дон Жуана, це був явний натяк на флірт, який не потребував зобов'язань. І вона, Воронцова, буде ідіоткою, якщо зараз дасть волю серцю.

— На цій площі й знаходиться найзнаменитіша арена бою биків. — Альмавіва показав на вхідну арку та пам'ятник Кармен. — І ще — за легендою саме тут зарізав свою циганку її коханець Хосе. Ти знаєш цю історію?

— Звичайно, — усміхнулася Маріанна. — Тільки у новелі автор наче пише, що Хосе зробив це у лісі за містом… якщо я не помиляюся.

— Ні, саме тут загинула Кармен насправді! — заперечив Енріке. Очі його виблискували, він розхвилювався і тому став сильніше жестикулювати. — Мало що там написано! Автори часто прикрашають правду, змінюють її!

Маріанна лише знизала плечима. Сенс сперечатися? Адже це не перший випадок, коли герої книги починають жити своїм життям, історія волелюбної Кармен давно обросла міфами, ставши символом жаги до свободи.

«Я хочу бути вільною і робити те, що хочу!» — під цим гаслом Кармен пройшло все життя Маріанни Воронцової, саме так вона жила всі ці роки, не намагаючись навіть стати бранкою чиєїсь любові. І вперше захотілося наступити на горло своїй свободі заради когось.

Заради Енріке.

Ось тільки чи йому це потрібно? Або їхнє знайомство для нього — лише гра?

— У кожного матадора є своя Кармен, — раптом сказав Енріке, різко повернувшись до дівчини та пропалюючи її своїм поглядом. — Кажуть, вона як символ має надихати його на бій із биком, надихати на перемогу. Але я думаю, не лише тореадорам важливий цей символ.

— Тобі теж... — Вона запнулася на мить. — Тобі теж потрібна Кармен.

Альмавіва посміхнувся, але промовчав. І так само мовчки повів свою супутницю до відкритого кафе, щоб нарешті відпочити від довгих прогулянок за келихом вина.