Випадково прибрехала

Бачили вчора опитування на тему що ви читаєте та чекаєте від моєй новинки? Не бачили? Ось посилання. 

І дуже багато голосів було віддано за історичний дарк-роман. Коли я написала сеттінг, був неймовірний відгук: історичні локація старої Британії 1887 року. А сьогодні я зайшла перевірити свої напрацювання по цій роботі й з'ясувала, що рік я написала не вірний. 

Мав бути 1897. 

І якщо вже така помилка сталась, давайте в двух абзацах в чому кардинальна різниця, якщо минуло лише десятеліття? 
 

1. Від "Золотого ювілею" до "Діамантового": зміна настрою

У 1887 році Британія святкувала 50-річчя правління королеви Вікторії. Це був пік імперської впевненості, стабільності та строгої моралі. Але до 1897 року (60-річчя правління) настрій змінився на "fin de siècle" (кінець століття). З'явилося відчуття тривоги, занепаду та декадансу. Це час похмурих естетичних задоволень, окультизму, появи "Дракули" Брема Стокера (виданий саме в 1897-му!) та зародження справжнього психологічного горору, де зло ховається не в замках, а всередині самої людини.

2. Технологічний та соціальний злам

За це десятиліття світ став значно "швидшим" і тіснішим. У 1887 році електрика була рідкістю, а пересування залежало від коней та вугілля. До 1897 року електричне освітлення вже почало витісняти газові ліхтарі, створюючи ті самі різкі, "мертві" тіні. Почали з’являтися перші автомобілі, кінематограф та масова преса, що полювала за сенсаціями. Крім того, жіноче питання стало набагато гострішим: "нова жінка" 1897 року вже не просто сидить у вітальні, вона їздить на велосипеді, вимагає прав і має набагато більше свободи (або небезпечних таємниць), ніж десять років тому.

З жінками нас очікує напруження. Бо роман запланований у сеттінгу одностатевих стосунків між чоловіками без 18+. Але це не відміняє чудової можливості побічної драми "штанів та велосипедів")) 

✨️✨️✨️

Поки ви чекаєте на новинку для вас мій роман "Засніжена камелія" зі статусом "завершено".

Ваша улюблена письменниця, 

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал “Вільхова садиба”