Додано
26.02.26 18:28:34
Не від страху
Телефон згас, але напруга лишилась.
Я зрозуміла: це моя справа — і більше нікого не втягуватиму.
Його голос у голові був чіткий і холодний.
Я повільно видихнула: я не боюсь.
Телефон важко лежав у кишені.
Час іде. В обидва боки.
Нова частина 27.02
viktoria-vika
72
відслідковують
Інші блоги
Офіційно заявляю: мій рівень як письменниці стрімко пішов угору. Нарешті це сталося. Мене не просто читають — мене читають якісно, із залученням усього спектра емоцій, аж до легкого нервового тику у критиків. Днями
«Іди собі працюй, не заважай. Творчість сховай в комірку в тацю...» — як часто творчі люди чують подібні слова від соціуму? Мій новий вірш «Незручна творчість» — це відверта сповідь про те, як важко іноді
Всім привіт і мирного неба! Ото сиджу, пишу трохи тексту до «Темних історій Малефича», час від часу заходжу глянути, про що говорять у блогах на Букнеті, і раптом спало на думку: а чи багато «просто» читачів заходить
Бачила, що деяким авторам написали, що їх роботи створені за допомогою штучного інтелекту. Також бачила, що автори перевіряють свої реально авторські твори і їм показують солідний відсоток ШІ. Це дивно...І це, бляха, сумно. Вирішила
Привіт, друзі!!❣️ Зовсім скоро я запрошу вас у небезпечний, похмурий, але такий заворожуючий світ Арелесту. А якщо конкретніше — у місто Вейлмар. Місто, де магія мертва, вулиці затягнув туман, а ніч належить нежиті. Уявіть
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати