Магда вийшла з будинку й увійшла до університету. Вона спробувала подивитися на все з новим поглядом але зіткнулася з Артемом Димовським який з зацікавленим поглядом розглядав її повернення до рідних стін.

А я не думав що вам так просто буде повернутися- сказав він, хоча його погляд був досить не добрим і вона видавалася геть не в тому місці де мала бути. Її листи випадали з рук а він з великим інтересом чекав чи підмітить вона різницю. Її одяг як завжди був замкнений на всі замки усе прикрите а ніхто зайвий нічого не бачить. Мінімум косметики максимум одягу як монахиня в монастирі і тільки про цю дівчину в них двох настільки збоченні фантазії що їх двох звільнять.

І що робити- Артем запитав вголос, хоча думка вже була звільнятися.

Ну вона ж нічого ж не робить- відповів колега.

А в голові фантазії про розпусну монахиню і священника — додав Димовський.