Пам'ятаєте фільм "Ще по одній" з Мадсом Міккельсеном у головній ролі? Там викладачі вирішили поставити "експеримент", аби з'ясувати як вживання алкоголю впливає на якість викладання. Звісно ж, дурня, але сьогодні вночі мені чомусь згадався цей фільм, і я подумав, а якими б були мотиви і мета цього "експерименту", якби герої жили в Україні в наш час?

І одразу ж в голові сам собою склався вірш - мені просто треба було його занотувати. Спочатку я не хотів ним ділитися - бо пити зранку - це моветон, та й взагалі - він більше схожий на тост:). Але потім все ж таки опублікував.

Назвав я його "Ліки для душі":

​Хтось ранок почне із кави,
Хтось смажить яєшню й сосиски.
Хтось прагне розмов чи слави,
А я... наливаю віскі.

​Ви скажете: «Це не корисно!
Роби ж бо бодай перерви!»
Та я ж це так, ненавмисно,
Я просто лікую нерви.

​Бо зараз - ми всі «не проти»,
Бо зараз - якщо не «вжити»,
То просто забудеш, хто ти,
Так можна і зовсім здуріти.

​Тóму - без фанатизму,
Лиш трохи, лише пригубити:
За рідну свою Вітчизну
І щоб мати силу жити.