Знеструмлені

Ліки для душі

Хтось ранок почне із кави,
Хтось смажить яєшню й сосиски.
Хтось прагне розмов чи слави,
А я... наливаю віскі.

Ви скажете: «Це не корисно!
Роби ж бо бодай перерви!»
Та я ж це так, ненавмисно,
Я просто лікую нерви.

Бо зараз - ми всі «не проти»,
Бо зараз - якщо не «вжити»,
То просто забудеш, хто ти,
Так можна і зовсім здуріти.

Тóму - без фанатизму,
Лиш трохи, лише пригубити:
За рідну свою Вітчизну
І щоб мати силу жити.

Подобається

#1129 в Сучасна проза
#1966 в Фентезі
#508 в Міське фентезі

Відредаговано: 06.02.2026