Після довгої перерви  моя подруга  повернулась з передплатою. Книга яка зачіпає за живе і зараз найдешевше! 

Тому купуйте найдешевше в першу добу. Для автора це дуже важливо! 

Чи знайдеться Соля? Читайте в платній частині книги "Його несподівана донька"! 

Анотація до книги "Його несподівана донька"

— Сподіваюся, вам ніколи не доведеться обирати між роботою і власною дитиною.
Асистент поруч напружується.
Макс дивиться на мене кілька секунд — уважно, оцінююче, ніби намагається зрозуміти, звідки цей удар.
— Я не змішую особисте й бізнес, — відповідає він сухо.
— Звісно, — усміхаюсь я. — Вам простіше. Ви ж не з тих, хто ночами рахує дрібні купюри.
Я не чекаю відповіді.
Розвертаюсь і йду.
Серце гупає в грудях, але спина рівна.
Нехай хоч раз подумає про мене не як про рядок у резюме.
На вулиці холод пробирається під пальто. Я глибше кутаюсь у шарф і дозволяю собі кілька злих думок.
Щоб у тебе з’явилась дитина, Максе Рейнхарде.
Несподівано.
Щоб ти губився в супермаркеті біля полиці з дитячим харчуванням.
Щоб ти раптом зрозумів, як це — бути відповідальним не лише за прибутки.

В тексті є батько-одинак, дитина з інтернату, і дуже бойова та зваблива асистентка татуся. 

Уривок з сьогоднішнього розділу: 

Я ніколи не знав, що страх може мати звук.

Він звучить як дитячий плач на задньому сидінні.

І як власне дихання, яке не встигає за думками.

Я їду.

Ні, я лечу.

І в голові тільки одне: двадцять хвилин.

Двадцять хвилин маленька дівчинка сама на вулиці.

Я стискаю кермо так, що пальці болять.

— Дихай, — каже Ліза поруч.

Я хочу сказати їй, щоб вона не командувала.

Але вона права.

Я не маю права розвалитися.

Ми під’їжджаємо до інтернату.

Я навіть не глушу двигун — просто вискакую з машини.

Вітер холодний.

Двері відчиняю так різко, що вони вдаряються об стіну.

— Де вона?!

У холі метушня. Двоє виховательок, охоронець, якась жінка з паперами.

— Пане Рейнхард, ми…

— ДЕ ВОНА?

КУПУЙТЕ КНИГУ "ЙОГО НЕСПОДІВАНА ДОНЬКА" ТА ПІДТРИМАЙТЕ НАТІКО.