Зверніть свою увагу...

Друзі, запрошую до мого роману

"Берегиня Північного трону"

AD_4nXffOcE2Wxu5akTeQe-6nmmSPghX1E91r6bCoIuPbvdHonmSEhxNI62o8h6koSZz6fef6gHRsu_cmXVrb-63QjV7-yQMopK4VPPupo_-lNh2XptdgBMiBUUHlCbSIXkCTu1rtbJlTQ?key=2RYF8HNWIuELGqHo2QmLwg

Еліара — юна Берегиня, чия магія має стати останньою цеглиною в захисті світу від Хаосу. Вона їде до палацу, щоб вийти заміж за принца Каспіана і завершити стародавній ритуал. Але світ навколо руйнується: Король зник, Завіса тріщить, а шлях до вівтаря перетворюється на криваву засідку. Її єдиний захисник — Даріан Торн, похмурий лорд Півночі, який не вірить у богів і приховує страшну таємницю. Коли магічний артефакт — Ключ — неочікувано відгукується не на нареченого-принца, а на грубого воїна-конвоїра, історія Нордгарда змінюється назавжди.


 

Кому варто читати?

✅ Любителям романтичного фентезі, де любовна лінія тісно переплетена з політичними інтригами.

✅ Читачкам, які цінують сильних героїнь та харизматичних "поганих хлопців".

✅ Тим, хто обожнює таємниці, — адже тут ніхто не каже правди: ані жрець Азар, ані зниклий Король, ані сам Даріан.

 

Цитата з книги:

«Спокій — це ілюзія, Ясна пані. Ви тримаєтеся за казку, але за вікном зараз — справжня зима. І вона прийшла не за розкладом богів».

 

Анотація:

— Я знаю, хто ви. Берегиня Північного трону. Я приїхав по вас. Моє ім'я — Даріан Торн, лорд Півночі, — каже він так, ніби саме моє існування завдає йому фізичного болю. — І я той нещасний, якому доручено доставити вас до палацу цілою та неушкодженою. Хоча тепер я бачу, що небезпека загрожує не вам, а всім оточуючим у радіусі милі від ваших рук.

Він окидає коротким поглядом мою розкішну сукню, мій золотий Ключ і знову затримує холодний погляд на моєму обличчі. В його очах немає ні краплі того благоговіння, до якого я звикла вдома. Там лише чиста, концентрована роздратованість.

— Ласкаво просимо в реальний світ, Берегине. Забудьте про весілля. Король Малкор зник. По всій країні введено надзвичайний стан і ви зараз їдете зі мною, якщо не спалите мого коня по дорозі.

Берегиня Північного трону

 

 Чи зможе Еліара зберегти вірність обов'язку, коли її власна магія зраджує її щоразу, коли Торн опиняється поруч?

AD_4nXf04JeMMW0EuoXnGz-0wttQfq1oVoxcE22koBhmwJTwhhUvBNgjIU_ExcDtwW1w5iS20D39bXlXk9aQZA3LiLPkAZupQB5u2p2BNeOx4ADJTL-kVRePUVMTCalPSCHM5v4B0obG3w?key=2RYF8HNWIuELGqHo2QmLwg

 

А також до вашої уваги новинка від Анни Харламової:

У ліжку з босом

 

Я покинула його вісім років тому без жодних пояснень, розірвавши наш світ на друзки. Але Джексон Рід не з тих, хто просто зникає. 

Тепер він повернувся, щоб забрати борг. І ні, це не вибачення — йому потрібна лише правда. Він — мій новий бос. Чоловік, який одним поглядом здатен стерти всі мої «ніколи».

Він не шукає мого каяття. Йому потрібна моя повна капітуляція.

Я дала собі установу. Правило номер один: ніколи не спати з босом. Але що робити, якщо бос — це той самий чоловік, якому я колись віддала своє серце?

Я думала, що втекла. Але виявляється, весь цей час я просто чекала, коли він прийде і знову доведе: я належу йому.

 

AD_4nXehDOzadOjinVStwMa1I_wmbhKG6hw_vnUX-QU0ynWz0jiPHq8eaXmxyYK0xs1B6aSHYCi3hCmF9JYiXNHHN_qTxDG3HbbWvq6R-_0DY0Uql4dPcfb-y7pKtMOhdmLPrLqa2-eaZw?key=2RYF8HNWIuELGqHo2QmLwg

 

Ваша Яся ♥️ 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Раїса Сонце
26.02.2026, 00:31:10

Дякую❤️

Інші блоги
❤️ візуали до відьмочки❤️
Сама трішки скучила за картинками , тож і вам треба показати, Книжечка тут З теплом ❤️
Я починаюча письменниця...
Я люблю писати і в моїй голові часто зароджується купа ідей для книжок, частіше за все ці ідеї ніколи не потрапляють на папір. Це не перший раз я пробую написати книгу, ні, до цього було багато стартів які не дійшли свого
Без марафонів і подвигів
Любі мої, я нікуди не зникав — просто мовчки відійшов у тінь. Настільки виснажився, що не мав сил навіть повідомити про паузу. Організм чемно сказав: «Стоп». І я вперше за довгий час його послухав. Три тижні відпочинку
До кінця знижки лишилося менше години...
Люблю цю запальну парочку ♥️ Опиняємося у величезній залі, декорованій квітами й золотом. Нік увесь час тримає мене в обіймах, а я, здається, вже починаю до цього звикати. — Не соромся, — тихо мовить, коли
Смарагдова пташка
Вітаю вас, мої читачі. Чи ще пам’ятаєте незавершену історію Аміри-Сеймарін і ту кляту арку, що досі не дає спокою ні героям, ні читачам, ні мені? Можу нарешті повідомити: робота над заключною частиною «Смарагдової
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше