Філософи помиляються щодо кохання. Завжди.
Сократ помер за істину. Ромео — за любов. Різниця? Ромео хоча б встиг поцілуватись.
Усі великі мислителі намагались розгадати кохання. Платон вигадав теорію про половинки. Фройд звів усе до мами. Казанова взагалі вирішив не розбиратись і просто кохав усіх підряд))
Жоден з них, зверніть увагу, не був у щасливих стосунках.
Бо кохання — це не те, що можна розкласти по поличках. Це коли людина, яка ніколи нікому не давала другого шансу, раптом дає. Не тому що вирішила. А тому що вже пізно було вирішувати.
Лоренцо Вальдані думав, що купує три роки спокою. Контракт. Порядок. Спадкоємця.
Він не врахував одного — що деякі жінки входять у золоту клітку і якось непомітно стають її єдиним виходом.
Найнебезпечніше кохання — не те, що з першого погляду. А те, яке починається з ненависті і підписаного контракту. Бо від нього вже немає захисту.
Продовжіть речення: «Найнебезпечніше кохання — це...»
«Позолочені шрами. Його контракт, її серце» — для тих, хто вірить, що найнебезпечніші стосунки починаються з підпису ❤️
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе досить поверхнева характеристика. Сократ помер не за істину, а за власну гідність, якою не вважав за можливе поступитися і таким чином знецінити все своє життя. Фройд зводив не до мами, а до двох інстинктів - ероса і танатоса, тобто пояснював психологію людини, зводячи її до заводських налаштувань ( як їх в той час розуміли). Ромео з Джульетою - історія "золотої молоді" в якої грають гормони і не працюють мізки - і я не тільки про них ( але нехай, це все-таки історія кохання) Казанова якраз розбирався - в нього там список навіть був, де в кінці значилась монашка ( таке собі кохання, скоріше зваблення з марнославства)
А от друга половина блогу написана гарно, навіть поетично і, сподіваюсь, книжка відповідає...
Дієз Алго, Ось це глибина) Бачу, що кохання однаково не дає спокою - ні романтикам, ні скептикам. І мені здається, це і є найчесніша відповідь на питання чи існує воно взагалі.
Не думаю, що Ви маєте рацію щодо «найнебезпечнішого» кохання. Мій досвід підказує, що найнебезпечнішим є те, яке перетворюється на нездорову взаємну залежність — на кшталт ігроманії чи алкоголізму.
Коли ти вже не можеш піти, але й співіснувати разом немає сил. І з кожною хвилиною стаєш усе ближче до прірви, з якої психіка може вже не вирулити.
Андрій Шерстюк, Дякую що поділились, це важливий досвід! Ви праві, залежність і кохання часто носять одне обличчя. Але може саме в цьому і є найбільша небезпека, ми не завжди розуміємо різницю, поки не опинились вже біля тієї прірви?
Про походження слова "кохання ". Мовознавці пов’язують його корінь kox з праіндоєвропейським коренем kos/kes,
Варіанти значення слова KOŚA (कोश) на санскриті згідно зі словником Амара Коша :
скарбниця
сховище
словник
оболонка
покрив
? Центральна ідея: вмістилище або покрив цінного внутрішнього ядра.
ЕТИМОЛОГІЧНИЙ СЕНС
Те, що зберігає щось цінне або приховує внутрішнє.
Мої спекуляції:
"Кохання "- це щось цінне, сокровенне, що не виставляють назагал . Найнебезпечніше плутати "кохання " з "пристрастю" чи ще гірше з бажанням плоті
Ліна Морель, Саме так))
Цікава думка
MargFed, Дякую ❤️
А як вважаєте ви?
Згідна, філософи дійсно багато в чому помиляються))
Ліна Морель, то точно! аби та свічка ще й була на столі, а не в яких інших цікавих місцях... о_о
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати