Срібний світанок

Мої дорогі  читачі ! Наша історія наближається до свого розквіту . Емі та Калеб нарешті знайшли спокій , і незабаром у Фенрісгарді пролунає дитячий сміх . У мене є для вас особливе завдання : яке ім'я ви б дали доньці Емі  і Калеба ? Воно має поєднувати в собі магію тіні , світло сонця та ніжність півночі . 

Пишіть свої варіанти в коментарях ? .  Ім'я  , яке мені сподобається найбільше , стане офіційним іменем маленької героїні в епілозі . А також я обов'язково згадаю ім' я читача , який його запропонував.  

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Olena I
23.02.2026, 15:51:53

Ема))) Хоча я б назвала Єва)))

Показати 2 відповіді
Ганна Лебюк
23.02.2026, 17:21:47

Olena I, Як би це була гра ви б виграли. Вітаю Олено I

Тепер її звати Єва, скоро вийде книга про неї

avatar
Іван Павелко
23.02.2026, 16:50:23

Згодний з пані Олена, Єва саме те ім'я що підходить ❣️❣️❣️❣️

avatar
Віккі Грант
23.02.2026, 15:53:07

Ема)

Інші блоги
Новинка
Анотація до книги "Тінь ковену" https://booknet.ua/reader/tn-kovenu-b457036?c=5077690 П'ять убитих відьом. Жодного свідка. Жодної зачіпки. Ковени звинувачують друенів — темних магів, здатних поглинати чужу силу. Друени ж переконані,
Варто звернути увагу!
Всім привіт! Тут знижки! Дівчинка Скаженого - Я. Тебе. Виграв. Скажений кожне слово зло карбує, а я на тремтячих ногах відступаю. - Ви не зрозуміли, я не приз, це безглузда помилка. Випадково... - Це ти не зрозуміла, я
Чи можна бути письменником, не читаючи книги?
Привіт. Це питання я зустрічаю дедалі частіше. І щоразу думки діляться на два табори. Одні кажуть: "Неможливо. Щоб писати книги, треба багато читати." І в цьому є логіка. Саме книги допомагають зрозуміти, як будуються
Скільки коштує людська свобода ?
Іноді людина втрачає свободу не в ту мить, коли на її руках замикаються кайдани. А тоді, коли хтось уперше дивиться на неї не як на особистість — а як на товар. Саме так починається новий етап подорожі Айзека, Габріеля
Одна ніч
– Вино якесь поганеньке, – констатує Еделвейс із відчутним осудом. – Чим ти там займалася? – Вірші слухала, – серйозно киває Ана, намагаючись надати голосу солідности. – Музику… Господи, як же ці двоє
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше