Чи займаєшся ти зараз тим, про що колись мріяв?

Чи було у твоєму житті відчуття, що ти ніби не на своєму місці?

Що робиш щось «правильне», але не те, що відчуваєш своїм…

Я часто думаю про це.
Про ті моменти, коли раптом ловиш себе на думці:
а якщо я можу більше? а якщо я хочу інакше?

І знаєш… я лише зараз починаю наважуватись робити те, що справді люблю.
Цей шлях до цього рішення був довгим. З сумнівами, страхом і відкладанням на «потім».

Чи намагалися ви коли-небудь шукати себе?
Починати з нуля? Пробувати щось нове, навіть коли страшно?

Бо іноді шлях до себе — це не різкий поворот.
Це тихе рішення: спробувати ще раз. І ще раз.

Поділіться ?
Ви вже знайшли «своє» чи ще в пошуку?

Моя мрія починає здійснюватися. Перша книга " Чекай мене" вже доступна для прочитання?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ріна Март
23.02.2026, 11:12:41

Я вже в такому поважному віці, що не йти за своїми мріями - просто сором ))) А Вам - удачі, натхнення, терпіння та успіхів у творчості ❤️

Показати 2 відповіді
Ріна Март
23.02.2026, 15:02:37

Торі Рід, ❤️

Інші блоги
Світлий вірш про таємницю щастя й любов до життя
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
Чому моя збірка має назву «я знову пишу…»
- Привіт, мої любі читачі, ! Сьогодні я хочу поділитися з вами чимось дуже особистим - силою слова, яка вміє лікувати, підтримувати та повертати до життя. Для тих, хто тільки долучився до моєї творчої родини, давайте познайомимося
✨безодня захопила всіх✨
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Мої думки
Не забувайте про мою історію,, Клятва живої крові ''. Вона буде оновлюватися але не надо часто.
Тут солодке все! Спойлер, фото і знижечка)
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше