Трохи казок

Добрий день. Сьогодні я до вас із казкою “Жерчик та Люмі”) Заходьте, буду рада вашим коментарям.  

Цитата:

Цього вечора Люмі рішуче прибрала замість господаря в кімнаті. Вона сховала зайве у шафу, щоб більше нічого не спокушало монстра й він міг хоч одну ніч спокійно поласувати павутиною в кутку. Але все пішло не за планом. Й варто було шкіднику повернутися увечері додому, як він відразу ж скинув брудні шкарпетки під ліжко та заснув щасливо ввіткнувшись в подушку. 

— Що це за божественний аро-о-омат…? — миттєво протягнув знайомий голос із-під ліжка, поки кицька від образи вмостилася на голову дитині. Ще й хвостиком по носі надавала.  — Осінні шкарпеточки, пропахлі дощем, болотом та залишками прального порошку! М-м-м…! Яка ж спокуса…!

— Жерчику, тримайся! — прошипіла Люмі, сплигнувши з ковдри та заглянувши під ліжко. — Ти ж на дієті! У тебе пилюка в кутку розрослась…

— Та як же її їсти, якщо тут така насолода?! — в очах монстрика вже палав голод. Він був більший, ніж учора. Значно більший.

— Тримайся! — наполягала кицька. — А то живіт болітиме знову, якщо переїси їх! Ти ж потім всю ніч будеш гудіти мені, як тобі погано! Не можна їсти стільки смакоти! Фу! Поганий монстр!

— Я не мо-о-ожу… — заскиглив Жерчик, перш ніж з-під ліжка почувся задоволений “хрум”, а затим гучне, маслянисто-щасливе мурчання.

Інші казки:

Какао для Санти

Юмі

Кексик для Санти

Анна та будиночок з ґудзиками

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб