- Ти її лякаєш, будь стриманіший, - це каже Дем'ян. - Дозволь мені все розрулити. Я знаю, що робити.

Завмираю, нога зависає над наступною сходинкою. Не дихаю, прислухаюсь, а серце в грудях прискорює ритм, гепає у вухах, заважає слухати. Про кого це він? Про мене?

- Твоя ідея лайно, - огризається Давид. - Я сам знайду до неї підхід.

- Ага, покажеш, який ти сильний і грізний? - сміється його брат. - Та вона втече від тебе, як від вогню.

О боже, вони точно обговорюють мене. Складають план, як Давиду заволодіти мною. І Дем'ян йому допомагає. Так ось навіщо він купив для мене цю сукню, щоб я ще більше сподобалась його брату.

- Не вчи мене, як підкатувати до дівчат. Не первісний, - ще зліше відповідає Давид. Його дратує те, що його брат повчає любовним справам. - Знаю, що робити.

- Не знаєш, - голос Дем'яна самовпевнений. Я сильніше стискаю пальцями поруччя, прикушую губу. Цікаво, що ж він порадить. - Ця дівчина не така, до яких ти звик. Ті вішались на тебе, лише пальцем помани. А вона інша. Її треба завойовувати.

Цікаво, як би сам Дем’ян мене завойовував, якби захотів? Стріпую дурну думку і уважно слухаю далі.

- Це що, типу подарунками закидати і квіти носити? - вже спокійніше перепитує Давид. Щось гримає, вони щось пересувають і на мить замовкають. - Я не витримаю, брате. В мене яйця розірве. Як поруч з нею знаходжусь, вмираю від збудження. Ще жодна дівка на мене так не діяла.

- Вірю тобі, - сміється Дем'ян. - Тому моя пропозиція ще досі в силі.

- Я не хочу ділитись, - огризається.

https://booknet.ua/reader/zveden-zaboronena-gra-b448114?c=4926310&p=1