Колись я писала свої тексти в шухлядку, могла годинами вдивлятися в букви і всеодно пропускати простенькі помилочки, такі як просто одруки в словах. Через це була надто непевна в своїх текстах і вирішила, що моє слово не має побачити світ. 

Потім, коли пройшов час і я про це забула то попросила свою подругу, яка ідеально знається на синтаксисі та пунктуації прочитати мій текст та поділитися думкою. Після прочитання невеликого шматка вона глянула на мене з кам'яним обличчям і сказала : я розчарована. 

В мене в середині все перевернулося. Як же так ? Я так старалась забрати всі можливі помилки, понаставляти ком, але, будьмо щирими, в важала свій сюжет цікавим, кмітливим, динамічним. Я закохалася в той свій текст. І тут таке.

На моє питання чому, подруга відповіла : не очікувала, що людина, яка стільки всього пише може робити простенькі помилки в словах. 

І вона була права. Тільки зараз я змирилась із своєю легкою дислексією, дозволяючи собі писати як воно пишеться. 

Знаю, треба краще. Знаю, над цим треба працювати. Але деякі речі вищі за мене та мій інтелект. 

Ось вам факти від гугл ші на цю тему : 

Стан, коли людина не помічає власні помилки в тексті (одруки, граматичні чи пунктуаційні помилки), у психології та когнітивістиці пояснюється тим, що мозок фокусується на змісті (сенсі), а не на деталях (формі). 

Основні причини та механізми цього явища:

Когнітивне упередження та автоматизм (Generalization): Мозок сприймає написання тексту як автоматичний процес. Коли ви перечитуєте свій текст, ви знаєте, що хотіли написати. Мозок автоматично підставляє правильну версію того, що має бути, замість того, що реально написано на екрані.

«Сліпа зона» мозку: Ми сприймаємо текст не як набір окремих літер, а як знайомі образи. Через високу обізнаність зі змістом мозку важче помітити дрібні помилки, такі як пропущені слова, подвоєння або помилкові букви.

Спрощення інформації: Мозок прагне спростити обробку інформації. Він швидше сканує текст, очікуючи побачити те, що було задумано, тому пропускає помилки.

Втома та перевтома: Нав'язливі думки, хронічний стрес або перевтома можуть підсилювати цей стан, погіршуючи концентрацію на деталях. 

Як з цим боротися:

Щоб помітити помилки, потрібно зробити текст «чужим» для мозку: змінити шрифт, роздрукувати текст, прочитати його з кінця до початку, або зробити перерву перед редагуванням