Це моя перша книга.
І все в ній починається саме з осіннього балу.

Того вечора вона просто хотіла пережити ще один день, але з’явився він 

Він не називає свого імені.
Він ховає обличчя.
Він завжди залишається трохи в тіні — навіть коли стоїть зовсім поруч.

Осінній бал стає для них точкою відліку.

Моментом, після якого вже неможливо повернутися назад.

Тепер мені дуже цікаво почути вас ?
? Як ви думаєте, чому він приховує своє ім’я та обличчя?
? Це страх? Таємниця з минулого?
? Чи причина значно небезпечніша, ніж здається?

Пишіть свої версії в коментарях.
Я обіцяю — відповідь буде.
Але не одразу.