Вчора ввечері я написала пост. Це мав бути розбір протагоністів та антагоністів — про те, що я про них думаю і що за ними заховано у літературі та житті.
Я дописала його до кінця, перечитала... і зрозуміла, що в загальний блог я це не викладу. Принаймні не зараз. Бо після такого тексту мене можна сміливо відправляти в єретики. Там занадто багато «незручної» правди про те, як ми конструюємо своїх героїв і чому насправді нас тягне до певних архетипів. Там немає місця для романтичних ілюзій, тільки холодний аналіз того, як працюють догми та суспільні очікування.
Я обрала шлях повної «перепрошивки» свого життя і своєї творчості. А це означає — відмову від масок. Але виявилося, що бути справжньою іноді означає писати речі, до яких світ ще не зовсім готовий.
Тому цей текст поки що залишається в моєму «депозитарії». Можливо, він стане частиною чогось більшого, або я відкрию його пізніше, коли градус моєї власної внутрішньої свободи дозволить мені не зважати на те, чи спалять за це на вогнищі суспільної думки.
Але ці думки не можна просто консервувати. Їх потрібно кудись подіти, інакше вони випалять усе всередині. Тому я прийняла рішення: буду вести «Щоденник авторки» — як окрему книгу, яка завжди матиме статус «повний текст», але постійно оновлюватиметься.
Це буде простір для тих самих «єретичних» роздумів, для текстів, які не проходять цензуру «пристойного товариства», і для фіксації того, як я повністю перекроюю своє життя і свою творчість. Без масок і без спроб бути «комфортною» для читача. Я зараз знімаю всі фільтри, тому не намагайтеся прикладати до мене свої моральні лінійки — вони зламаються.
Дисклеймер:
⚠️Всі повчання — система автоматично відхиляє як несумісні з поточною прошивкою.
✨Отже, якщо Ви і раніше хапалися за серце від моїх недогмованих коментарів та постів, у «Щоденник» краще взагалі не заглядати. У Вас буде нестерпне бажання «виправити» неправильні думки неправильної авторки та довести свої цінності. Не витрачайте дарма наш час. Врешті- решт, я не претендую на істину в останній інстанції, і не змушую когось жити парадигмами мого світогляду.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе існує неправильних думок. Існують лише чужі :) Схоже, Ви переймаєтесь, що від Ваших роздумів запалає. То і нехай. Як там кажуть: "а мінуси"?) І на останок добавлю. Ми не меблі, щоб бути зручними. Ми люди і приречені комусь подобатися, а комусь ні.
Артем Сахарний, Дякую✨
Я вас багато в чому розумію. Стосовно відмови від масок і т.д...
Хіба що в мене воно трохи інакше виглядає: все, що видає моя хвора підсвідомість - згодом оформлюється у тексти. Не сильно парячись питанням, чи це сподобається комусь взагалі)
Ну, окрім деяких відверто неконвенційних віршиків, за публікацію яких і стаття може прилетіти.
Очерет, Влучно підмічено) Мабуть, чинне законодавство — це єдиний фільтр, який залишився в моїй творчості. Все інше — догми, очікування та "пристойність" — пішло під ніж під час перепрошивки
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати