Привіт) Знаю яки ви любите Академку. І всім, хто чекав на знижку, рада повідомити, що цей день настав ❤️ Сьогодні книгу можна прочитати за вигідною ціною ❤️

Ласкаво прошу! Академія Семи Форм. Спадок Мороку. Не забудьте підписатися на мої соц. мережі, аби ми не втратили звʼязок.  ❤️

Один з улюблених уривків:

— Твій ніж стирчить із моєї шафи, — підмічаю знудьгованим голосом.

— Ага.

— Ти ніби з Ксарена. Там це традиція — кидати в сусіда ножа замість привіту?

— Я гадав, що тобі збираються завдати шкоди!

— Яким чином?

— Використавши артефакт невидимості.

Ти ба, що не вигадає, аби не перепрошувати!

Каель і досі хмурить чоло. А я думаю, чи поміститься він на ліжку, чи мені доведеться вночі переступати через його ноги, що звисають з матраца, по дорозі в туалет.

— І навіщо комусь завдавати мені шкоди?

— Бо ти моя бойова пара. Нашкодять тобі — нашкодять і мені.

— Ми в Академії один день. І тебе вже хочуть вигнати? Якщо ти так з усіма вітаєшся — то не дивно!

— Ти нестерпна!

— А ти не перший, хто мені це каже.

Я стаю перед дзеркалом і спостерігаю, як воно крутить мені дулі, поки не наказую заплести волосся в косу.

— Ти справді не знаєш, хто я? — чую недовіру в голосі Каеля.

Приглядаюся до нього уважніше й раптом розумію, що десь його бачила.

— Ти виступав у новій виставі разом із Райзою Флов–Беррі?

— Ні.

— Тоді не маю більше варіантів.

Хлопець відштовхується від стільниці, на яку спирався, і підходить ближче. Він навіть ширший у плечах, ніж я пам’ятаю. Вологе темне волосся падає пасмами на обличчя. Знову цей запах — дим і метал. І чомусь мені подобається. Він нагадує меч, оповитий полум’ям. Хлопець ідеально підходить Факультету Бойового Ордену.

— Тоді давай знайомитися. Я Каель Аркрейн. Син Антіна Аркрейна. Короля Ксарена.

Я на мить завмираю. Знову намагаюся згадати, як робити той реверанс, але хоч драконячим крилом по голові — не згадаю!

— Тейна Оріс.

Вже друга особа королівської сім’ї за два дні. Несподівано.

— Можеш зрозуміти, чому я подумав те, що подумав? Чому…

— Кинув ножа мені в голову?

— Не в голову. І ніж зачаклований. Він би не влучив у тебе. Я хотів лише відлякати злочинця, який міг завдати шкоди!

— Дивна форма турботи…

Пояснення від особи королівської сім’ї можна вважати за перепрошення? Бо іншого я навряд дочекаюся.

— Навіть тут, в Академії, можуть бути ті, хто не бажає мені добра, — каже Каель. — Якщо вони дізнаються, що моя бойова пара не має дару, зможуть нашкодити мені через тебе. Нам обом це не потрібно, Тейно!

— Теа. Мені так більше подобається.

— Хто ще знає, що ти не маєш дару, Теа?

— Куратор Іоан Йоханес, ректор. А ще я казала кільком Духам-провідникам… чи одному. Вони до блиску драконячої луски однакові! А ще моя двоюрідна сестра Ліара — вона теж знає.

— Гаразд. Поговори з Ліарою. Сьогодні. Скажи, щоб нікому не розповідала.

Думаю, чи гарна ідея сказати принцу, що роздавати накази він може в себе в королівстві, і ніяк не в Академії. А тим більше не мені. Перший шок минув. А я дуже і дуже не люблю коли мною командують. 

Насолоджуйтеся читанням книги“Академія Семи Форм. Спадок Мороку”!

Також, по традиції, пропоную вам дружбу в мережі. Більше розіграшів, інформації від автора й щирих розмов ❤️ А ще на каналі в телеграмі будуть візуали до книги ❤️

ТікТок  ❤️  Інстаграм  ❤️  Фейсбук  ❤️  Телеграм