Він терпів занадто довго. Він дозволяв Крісу Рейджену грати з його пам'яттю, грошима та репутацією. Але коли Кріс підняв руку на Олівію — звір нарешті вирвався на волю.

Тріск дубових панелей, кров на білій сорочці та бійня, яка мала статися ще багато років тому. У цій главі Вейн Прайд нарешті розрахується за всі дитячі кошмари.

«Я не став більше грати в бокс. Я просто почав його ламати».

Готові до найжорсткішої глави цієї історії?