Я тут не випадково

Мені за 28.
І я не прийшла сюди, бо «з дитинства мріяла писати».

Я прийшла сюди, бо в реальному житті кохання чомусь завжди закінчувалося раніше, ніж я встигала в нього повірити.

Тому я почала писати.

Про людей, які мовчать замість говорити.
Про почуття, які плутають зі слабкістю.
Про вибір, який роблять не серцем, а страхом.

Мої герої не ідеальні. Вони зникають. Повертаються.
Роблять неправильні кроки — і платять за них.

Як і ми.

Я не обіцяю легких історій.
І не пишу для всіх.

Але якщо вам знайоме відчуття, коли хочеться близькості, а виходить самотність —
ви за адресою.

Це тільки початок❤️

А ви вже зустріли своє кохання?
Чи поки що це був лише досвід?