Від мене — вам

Можливо, ця історія вийшла трохи затягнутою, але вона — завершена.
І я хочу подякувати цій спільноті за теплий прийом.
Ваші реакції, підтримка й просто присутність поруч надихали мене писати далі.

Так, ця книга неідеальна.
Але це мої перші кроки — як у немовляти, яке тільки вчиться стояти на ногах.
Тому прошу не судити суворо.

Я намагалася створити місце для кожного, хто колись відчував себе зайвим або неприйнятим.
Бо кожному з нас потрібен куточок, де тебе бачать, чують і приймають.

У кожного героя цієї історії були свої трагедії.
Вони втрачали родину, зв’язки, опору.
Але знайшли одне одного.
Боролись разом.
Робили важкі вибори.
І здобули щось справді цінне — людей, які стали їхнім домом.

Я бажаю кожному з вас знайти таке місце.
І таких людей поруч.
Тих, хто прийме вас без умов.

І пам’ятайте:
правильні рішення завжди найважчі.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дара Вайлд
19.02.2026, 23:23:42

❤️❤️❤️❤️

Дара Вайлд, ❤️❤️❤️❤️

avatar
Ромул Шерідан
19.02.2026, 23:30:21

✨❤️❤️❤️

Ромул Шерідан, ❤️❤️❤️

avatar
Ліна Морель
19.02.2026, 23:47:54

Успіхів вам! ❤️❤️❤️
Вітаю з новим початком та досягненнями!

Ліна Морель, Дуже дякую ❤️❤️❤️

Інші блоги
Інколи (дуже рідко), але Норман буває людиною
“Накрапав дощ, небо було сіре. Але Норман сяяв. Хоча його обличчя залишалося відстороненим, Джим бачив у ньому якусь безтурботність. Вночі вони обоє не спали. Їм було зовсім не до сну. Вони були стомлені. Але якщо слуга
Новинка та флешмоб!
Сьогодні стартувала моя новинка, любовне фентезі “Шлюб до останнього слова, або Прокляття мовчазної квітки”. Це історія про балакучу дівчину, на яку наклали прокляття. На її грудях з’явилася мітка мовчазної квітки,
Вам треба це знати!!!(^◕.◕^)
Я уже майже пів року викладаюсь на букнет. І, незважаючи на всі мої старання, рекламу і навіть непогані книги - прочитань щось не дуже. Хоча як читач, я класифікую свої твори, як непогане чтиво на вечір. Але окей. Я вирішила
Весела, затишна і провокативна глава. От-от...
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже за пів години. «У ліжку з босом» Я прокинулася від того, що Джексон перебирав моє волосся. Це було настільки правильно й природно, ніби цих восьми років порізно ніколи
Трішки одеського гумору до Дня сміху...
— Моя Циля вічно ниє: «Мені носити нема чого, мені носити нема чого!» — Ой, Фімо! Я тебе благаю! Дай їй мішок картоплі, і нехай носить! — Розо Марківно, я чула, що ви таки одружили свого Додика! Ну, і як вам
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше