"Погляд на зорі". Відгук
«Погляд на зорі» https://booknet.ua/book/poglyad-na-zor-b422625 – перша частина дилогії, яка стала для мене знайомством з творчістю Володимира Забудського.
Людство тисячоліттями звертає свої погляди до зірок. Романтики мріють про далекі подорожі і чарівні краєвиди, науковці – про відкриття і науковий прогрес, прагматики – про унікальні ресурси.
І от приходить час, коли мрії наближаються до реалізації: за дванадцять світлових років – планета, придатна для життя людей. З точки зору романтика що може бути простіше: сідай у космічний корабель – і через терни до зірок. Але рідко хто при цьому задумується, що до того, як злетіти у космос, треба ще побудувати космічний корабель, який відповідав би вимогам іншого рівня. А от тут вже починається таке, що якщо через все це пройти, то й злітати не захочеться.
Через сто років людство зможе імплантувати нейромережі, лікуватися наноботами, будувати екзоскелети і створювати клонів. Буде вимушене економити на «чистому сні», нашпиговувати себе гаджетами і регуляторами метаболізму, бо інакше не отримати престижну освіту і професію. Чи буде воно за рахунок цього жити краще? Навряд чи, бо як зараз, так і через сто років за морально-етичними мірками воно все рівно буде катастрофічно відставати від розвитку технологій.
Десь на середині твору, я подумала, що людство взагалі не можна випускати за межі Сонячної системи, щоб не розносили заразу по всесвіту.
Однак герої, що живуть мріями про Землю-2, навряд чи прислухаються до таких рекомендацій, особливо Домінік Купер, що віддав проєкту «Терра-Нови» усе життя, а Саша Тернер, що народилася разом з цим проєктом.
Героїв багато, і всі вони цікаві, бо кожен має свою історію і мотивації. Автор представляє цілий калейдоскоп різних характерів і доль, які пов’язані із втіленням ідеї польоту до Землі-2. Вони у постійній взаємодії та інтригах. Насправді це доволі складно сплести таку купу людей так, щоб для кожного знайшлася роль. У творі немає випадкових героїв, що сподобалося найбільше.
Також сподобалася кількість конкретної інформації в декораціях. Події розвивають одночасно у декількох країнах і насичені масою назв і локацій. Це дає можливість сприймати фантастичні події як реальні.
Як на мене, то доволі сильні фінансова і наукова складова. Я б не здивувалась, якби в ілюстраціях до книги додавався проєкт анігіляційного двигуна з розрахунком кількості грам антиматерії, який він потребує в одиницю часу, а для активних читачів пропонувалися екскурсії в лабораторію, де імітуються атмосфера і геомагнітні параметри Землі 2. А окремим додатком були б прикріплені бухгалтерські звіти і котирування цінних паперів)
Разом з тим, тут є і почуття з відвертою сценою, і сімейні драми, і таємниці, тож аудиторія у твору може бути доволі широкою.
Єдине, що було трохи неочікуваним, то це різкий перехід від екшену на початку з викраденням і стріляниною до більш статичного розвитку подій. Поціновувачі екшену, захопившись початковою частиною, потім можуть отримати деяке розчарування. І навпаки, любителів покопатися в розрахунку планетарних орбіт і технічних характеристик польотів такий початок може відштовхнути.
Мене нічого не відштовхнуло, тож рекомендую до прочитання всіх охочих. А сама піду читати продовження.
Відгук написаний в рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, Тетяно, прекрасний відгук.
Для творчості Володимира Забудського взагалі характерна як певна епічність, так і увага до деталей, а тут ще й безмежна фантазія додалася.
Єва Ромік, З епічністю погоджуюсь. З одного боку - особисті проблеми героїв, з іншого демографічні і соціальні проекції на сто років вперед цілої планети.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати