"Погляд на зорі". Відгук

«Погляд на зорі» https://booknet.ua/book/poglyad-na-zor-b422625  – перша частина дилогії, яка стала для мене знайомством з творчістю Володимира Забудського.

Людство тисячоліттями звертає свої погляди до зірок. Романтики мріють про далекі подорожі і чарівні краєвиди, науковці – про відкриття і науковий прогрес, прагматики – про унікальні ресурси.

І от приходить час, коли мрії наближаються до реалізації: за дванадцять світлових років – планета, придатна для життя людей. З точки зору романтика що може бути простіше: сідай у космічний корабель – і через терни до зірок. Але рідко хто при цьому задумується, що до того, як злетіти у космос, треба ще побудувати космічний корабель, який відповідав би вимогам іншого рівня. А от тут вже починається таке, що якщо через все це пройти, то й злітати не захочеться.

Через сто років людство зможе імплантувати нейромережі, лікуватися наноботами, будувати екзоскелети і створювати клонів. Буде вимушене економити на «чистому сні», нашпиговувати себе гаджетами і регуляторами метаболізму, бо інакше не отримати престижну освіту і професію. Чи буде воно за рахунок цього жити краще? Навряд чи, бо як зараз, так і через сто років за морально-етичними мірками воно все рівно буде катастрофічно відставати від розвитку технологій.

Десь на середині твору, я подумала, що людство взагалі не можна випускати за межі Сонячної системи, щоб не розносили заразу по всесвіту.

Однак герої, що живуть мріями про Землю-2, навряд чи прислухаються до таких рекомендацій, особливо Домінік Купер, що віддав проєкту «Терра-Нови» усе життя, а Саша Тернер, що народилася разом з цим проєктом.

Героїв багато, і всі вони цікаві, бо кожен має свою історію і мотивації. Автор представляє цілий калейдоскоп різних характерів і доль, які пов’язані із втіленням ідеї польоту до Землі-2. Вони у постійній взаємодії та інтригах. Насправді це доволі складно сплести таку купу людей так, щоб для кожного знайшлася роль. У творі немає випадкових героїв, що сподобалося найбільше.

Також сподобалася кількість конкретної інформації в декораціях. Події розвивають одночасно у декількох країнах і насичені масою назв і локацій. Це дає можливість сприймати фантастичні події як реальні.

Як на мене, то доволі сильні фінансова і наукова складова. Я б не здивувалась, якби в ілюстраціях до книги додавався проєкт анігіляційного двигуна з розрахунком кількості грам антиматерії, який він потребує в одиницю часу, а для активних читачів пропонувалися екскурсії в лабораторію, де імітуються атмосфера і геомагнітні параметри Землі 2. А окремим додатком були б прикріплені бухгалтерські звіти і котирування цінних паперів)

Разом з тим, тут є і почуття з відвертою сценою, і сімейні драми, і таємниці, тож аудиторія у твору може бути доволі широкою.

Єдине, що було трохи неочікуваним, то це різкий перехід від екшену на початку з викраденням і стріляниною до більш статичного розвитку подій. Поціновувачі екшену, захопившись початковою частиною, потім можуть отримати деяке розчарування. І навпаки, любителів покопатися в розрахунку планетарних орбіт і технічних характеристик польотів такий початок може відштовхнути.

Мене нічого не відштовхнуло, тож рекомендую до прочитання всіх охочих. А сама піду читати продовження.

Відгук написаний в рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Тетяно, щиро вдячний за такий чудовий відгук) Почути так багато хорошого про власний твір - це може зарядити будь-якого автора енергією та натхненням)) Ви дуже точно відзначили, що книга починається доволі інтенсивно, а тоді її темп зменшується. Не певен, чи воно просто так вийшло, чи у цьому був певний задум, як-то підсадити читача "на гачок" екшном, а тоді вже затягнути у хащі усіх тих інтриг, корпоративних змов та технічних складностей. Хай там як, але я радий, що вам були цікаві як активніші, так і повільніші епізоди. Завжди шаріюся і відчуваю себе трохи самозванцем, коли цю книгу хвалять за науково-технічну складову) Бо насправді я гуманітарій, який і власну автівку не полагодить, не те що усерйоз міркувати над анігіляційними двигунами, кріостазисом та нанотехнологіями)) Із багатьма темами, відверто кажучи, я вперше стикався та розбирався власне під час написання книги. Але приємно, що моя технічна некомпетентність не кидається в очі у кожному рядку. Ще раз дякую, та буду радий почути вашу думку про другу частину.

Показати 3 відповіді
Тетяна Гищак
20.02.2026, 16:57:58

Володимир Забудський, Будемо чекати.

avatar
Єва Ромік
20.02.2026, 09:03:24

Ох, як же шкода, що цей блог пройшов повз увагу читачів. Спробую трошки підняти його.
Люди добрі! Перед вами враження талановитого і відповідального автора від книги іншого не менш талановитого і відповідального письменника.
Не оминайте увагою ні блог, ні цикл Земля-2! Творчість Володимира Забудського - унікальне явище на Букнеті. Він нікого не наслідує, працює в унікальній авторській манері, над його книгами можна з задоволенням подумати. Відверто кажу - ви такого ще не читали.

Показати 2 відповіді
Єва Ромік
20.02.2026, 16:03:35

Володимир Забудський, ❤❤❤❤❤

avatar
Щастя
20.02.2026, 09:05:35

Люблю цей твір. Дякую за відгук

Показати 4 відповіді
Єва Ромік
20.02.2026, 16:03:13

Щастя, А я мрію побачити серіал Дзвонять дзвони, хоч і від книги не відмовлюся в жодному разі.

Всі книги Володимира - це шедевр. Я б купила їх в друкованому форматі❣️

Настя Ніченька, Дуже приємно таке чути. Якщо це колись станеться, то рахуйте, що один примірник ваш ☺️

avatar
Єва Ромік
19.02.2026, 22:45:11

Дякую, Тетяно, прекрасний відгук.
Для творчості Володимира Забудського взагалі характерна як певна епічність, так і увага до деталей, а тут ще й безмежна фантазія додалася.

Тетяна Гищак
19.02.2026, 22:54:04

Єва Ромік, З епічністю погоджуюсь. З одного боку - особисті проблеми героїв, з іншого демографічні і соціальні проекції на сто років вперед цілої планети.

Інші блоги
Не та казка, яку хочеться розповідати дітям.
Колись давно рибалка жив біля моря та постійно рибалив. Він давно розучився мріяти. Колись хотів співати, любити, хотів дім на пагорбі, хотів сміятися голосно, але життя навчило його: не висовуйся, не бажай забагато, терпи,
Дитина світла.
У новій главі - вони вижили у світі, де за магію безжально карали. Вони вигризли своє право на затишний дім. Але що робити, коли твоя маленька донька раптом починає розмовляти із землею... і земля їй відповідає?
запитаннячко
Як ви ставитеся до книг із відкритим фіналом? Я зараз не про випадки, коли це перша частина серії. Маю на увазі саме ті історії, де остання сторінка залишає купу запитань, а автор навмисно не дає чіткої відповіді. Цікаво
Роздуми письменниці
Зізнавайтеся чесно... У всіх нас є той самий книжковий герой, якому ми пробачили б абсолютно все. Запізнився на побачення? Ну буває. Нахамив? Зате який харизматичний. Зник на тиждень? Напевно, рятував світ. А
Трохи математики для тих, хто ставить одиничку
Привіт!❤️ Поговоримо про оцінки. Ті самі анонімні зірочки під розділами, що ні на що не впливають — крім мого розуміння, що саме вам заходить. Я собі колись вивела формулу: 4.7 і вище — з розділом усе гаразд. Нижче —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше