Ви там цілі? Прода на книгу “Валентинка в моїй голові” буде опівночі. 

На “Монохромію” теж опівночі. 

Цитата:

— Ну що, мої юні майстри кривих рук та згаслих надій! — вигукнув він, потерши долоні. — Сподіваюся, за цей час ваші амулети не розсипалися в порох під вагою вашої ж некомпетентності. Обмінюйтеся витворами зі своїми партнерами. Пам’ятайте: якщо захист не спрацює — ваш опонент має повне право підсмажити вас  у відповідь. Але давайте відразу домовимось, що ви будете це робити так, щоб я не бачив.

По холу прокотився не впевнений гул голосів. Певно, в інших пар ситуація була не значно кращою за нашу й вони вже потирали руки в очікуванні. Торіель підійшла до мене з таким виглядом, ніби робила величезну послугу всьому людству, просто дихаючи зі мною одним повітрям. Вона простягнула мені кулон на тонкому ланцюжку. Виглядав він... ну, скажімо так, якби відчай мав форму ювелірного виробу, він був би саме таким.

— Тримай, Сноу. Постарайся не померти завчасно, — прошипіла вона, забираючи мій амулет. — Я хочу пізніше прибити тебе своїми руками, люба. 

— Це дуже обнадіює… — іронічно зауважила і все ж таки одягла її виріб.