Дорогі читачі, а ми продовжуємо подорожувати Іспанією в моїй книзі "Іспанські канікули" й наразі опиняємося в мальовничому селищі серед гір

Те, що для подорожей барвистою Андалусією потрібно користуватися автобусами, Маріанна зрозуміла давно, зі спілкування з одним зі своїх спікерів ще під час поглибленого вивчення мови в університеті. Поїздка справді не розчарувала – дороги в Іспанії прекрасні, краєвиди – файні. Маріанна ні на хвилину не відводила погляду від вікна – такі гарні були скелясті відроги та апельсинові гаї, такі милі та атмосферні старовинні села з білими будиночками, критими червоною черепицею. В одній з таких було зроблено зупинку для охочих перекусити та насолодитися фруктовими коктейлями. У невеликому затишному ресторанчику за справжні копійки, якщо порівнювати з Барселоною, вдалося скуштувати найсмачніший свинячий окіст і справжню іспанську паелью.

Радуючись, що вдалося відвідати ще й це мальовниче село, Маріанна насолоджувалася їжею, слухаючи, як звідкись здалеку долинає гітарний стогін. Гітара плакала і співала, викликаючи тугу, і, підкоряючись якомусь дивному відчуттю, дівчина забрала речі з автобуса і, дізнавшись у водія розклад наступного дня, вирішила залишитися в цьому місці. Виявилося – воно того варте. Тут не було наполегливих гідів та офіціантів, а на обід було холодне гостре гаспачо – томатний суп, який Маріанна й сама вміла готувати, але, звичайно, у неї й наполовину не виходило так смачно. Доброзичлива донна Амарго, з пронизливими циганськими очима та мозолистими руками сільської мешканки, прийняла Воронцову до свого маленького запросивши за ніч та обід із вечерею просто смішну ціну – у Барселоні лежак на пляжі коштував більше.

Донна Амарго з радістю розповідала гості про своє село, про те, як їм жилося за диктатури Франко і про те, як вони люблять своїх монархів. Вона попросила сина, підлітка з хвилястими чорними вихорами та живими допитливими очима, показати Маріанні скелі та ущелину, в якій років сто тому ховалися розбійники, а під час громадянської війни – партизани.

Вони йшли вузькими вуличками, прикрашеними геранню у синіх горщиках. Минули таверну, біля якої грав вуличний оркестр та росли мигдальні дерева. В архітектурі було багато мусульманських мотивів, і водночас у церкві виявились картини епохи бароко – дивовижний сплав культур та традицій! А ще дорогою вдалось побачити розкішний дворянський особняк, явно старовинний, патіо якого потопало в квітах та пальмах, а біля паркану росла самотня олива. Пошепки хлопчик розповів, що тут живе донна Бланка, примара старої сеньйори, яку вморили її ж родичі, сподіваючись відшукати скарб.

Відпочити вдалося в тіні скелі, дивлячись на чарівну долину, що розкинулася внизу, а син донни Амарго пригостив гостю сиром і тонкою скибочкою хамона. Воду пили прямо з струмка, що бив з гори, і незабаром Маріанна вже не думала про того іспанця, якого стріла в Барселоні, – хотілося дихати цим чистим повітрям, пити смачне місцеве вино та насолоджуватися життям.

Здається, все починало налагоджуватись.
 

Також нагадую, що книга є учасницею неймовірного романтичного флешмобу, і нижче - посилання на всі книги. До 28.02 кожен день буде виходити романтична новинка!

 Три келихи смутку від М. Д Рок  

Іспанські канікули від Ю. Рудишиної  

Носата від Л. Бондарчук  

Потраплянка для лорда демонів, або Мій хвостатий наречений від М. Вольської та С. Малинської  

Наступна станція - кохання від М. Молчанової  Це в плани не входило... від М. Зоріної  

Моє снігове кохання від А. Санніфео

 Твій вибір, Попелюшка від Т. Гуркало  Любити не можна розлюбити від В. Серпень  Один день для кохання від Н. МакКензі  

Істинна Альфи. Турнір Трисвіту від М. Золотої  Начаклую кавалерів. Купідоне, ти сказився!? від О. Глазунової  

Я для тебе заспіваю від О. Гуйди  Відпускають, якщо кохають? від Л. Харт  Особистий дизайнер Повелителя пітьми від Л. Роси  

Кохання поза розкладом від А. Арлей  Розбите серце Жайворонка від К. Мир  

Клуб Святий Валентин від К. Бадб  

План для тата від В. Буковинської