Конкурс і оновлення книги:))

Привіт усім! Ура! Нарешті мій роман "Загадка сузір'я Керкса" пройшов модерацію і був доданий до списку конкурсантів! Тепер уже офіційно запрошую вас на його сторінки:))

Анотація до книги "Загадка сузір'я Керкса"

Анна Шейн — екзобіолог, яка вірить у науку, логіку й особистий простір. На жаль, жоден із цих пунктів не був врахований, коли її відправили у космічну експедицію на планету, з якої попередня команда у складі з її батьком не повернулась. На борту «Галілео-7» — другий пілот із надто самовпевненим поглядом, механік, який щиро радіє поломкам, інженерка, якій не подобається буквально все та дуже підозрілий капітан. Між дивними снами, несподіваною близькістю із тим, хто зовсім на неї не заслуговує та науковими даними, які вперто не сходяться, Анні доведеться з’ясувати - пропала експедиція просто була невдала — чи хтось тут грає за власними правилами?

Трохи анонсу до нового розділу роману і як, завжди візуалізація подій й персонажів:))

" - Традиції - це святе, - заявив він. - Живий вогонь - це душа експедиції.

  Полум’я спалахнуло і враз планета відреагувала. Спершу тишею, потім листя навколо почало ледь-ледь рухатись, хоча вітру не було. Гілки нахилились, трава притиснулась до землі.

- Ви це бачите?- прошепотіла Анна.

   Дружок раптом занервував. Він підійшов до вогню і почав обережно загрібати полум’я лапами, ніби намагався його загасити.

- Гей! - Лукас нахилився. - Це мій вогонь!

  Варан тихо пискнув і знову штовхнув жар лапою. Його вусики-ріжки тремтіли.

- Він боїться, - сказала Еліс.

- Ні, - тихо відповів Ітан, дивлячись у темряву між деревами. – Він боїться не самого вогню, а кого цей вогонь може прикликати.

   У хащах щось рухалось. Не одна істота, а багато, дуже багато. Темрява між стовбурами стала густішою. І тоді вони почули звук. Не кроки, не шурхіт а дихання - глибоке і повільне. Полум’я раптом здригнулось і різко пригнулось до землі, ніби хтось невидимий подув на нього згори. Дружок тихо заскиглив й притиснувся до ноги Лукаса. Ітан повільно підняв голову.

- Не рухайтесь, - прошепотів він."

Чекаю вас із нетерпінням:)) Буду вдячна за підтримку і коментарі:))

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
18.02.2026, 12:35:58

Вітаю з проходженням модерації ⚡❤️ Тож, офіційно Ви на конкурсі, і це круто✨✨✨

Ромул Шерідан, Щиро вдячна за підтримку:)) ❤️❤️❤️ Дуже рада брати участь у конкурсі серед таких сильних конкурентів, а заодно це досвід. Я взагалі пишу вперше роман за такою тематикою - вирішила спробувати себе у чомусь новому. Дуже сподіваюсь, що все вийде:))

Вітаю з проходженням модерації!)
Бажаю успіхів на конкурсі!
Візуал дуже атмосферний, уривок інтригує ❤️

Кайла Броді-Тернер, Дуже дякую за підтримку і чудовий коментар:))❤️❤️❤️

avatar
Щастя
18.02.2026, 12:19:31

❤️❣️❤️

Щастя, Дякую ❤️❤️❤️

Вітаю))) успіху в конкурсі)))❤️❤️❤️

Тетяна Степанкевич, Щиро вдячна за теплоту і підтримку:))❤️❤️❤️

Інші блоги
Аслан рекомендує))
Мій Аслан, точніше, не стільки мій, скільки Вероніки)) читає книгу Анни Лір під назвою "Червоний" і думає: "Капееееееець, як напружено!!! Мені що, своїх проблем було мало?! Ще тепер непокоюся за героїв! І не можу відірватися,
Запрошую до нової історії, потребую вашої допомоги
Дорогі читачі, дякую, що розділили зі мною емоції закінченої історії, "Він забрав мене собі "!Ваша підтримка — це те, що надихає мене писати далі. Я щойно відкрила передплату на свою нову книгу — «Ой, це мій
Грандж-Rock, як мелодія кохання ♥
Якщо у кохання є мова, то це музика. І в кожній історії вона звучить по-своєму. Для когось – через романтичну баладу чи популярний pop. Для когось – через indie мелодії, які хочеться слухати в навушниках дорогою
Через два роки ми зустрілися... І я зовсім не рада
Два роки тому мені показали, що розраховувати треба тільки на себе. За цей час я побудувала бізнес. Поставила на місце тих, хто колись дивився на мене як на комаху. Тепер вони звертаються до мене на "ви" і пошепки. Два
Що почитати на вихідних?
Що почитати на вихідних, поки чекаємо оновлення «СЕКРЕТАРКИ У СПАДОК»? Гм… якщо хочеться історії про боса — тоді, звісно, «Солодка для Генерального». А якщо любите чоловіків, у яких почуття давно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше