Намагаюсь дивитись на його обличчя, але погляд зрадливо ковзає на м'язи рук, що рухаються під шкірою. А який в нього прес, кубики просто ідеальні. Важко ковтаю, бо мені подобається те що я бачу.

- Я не хвилююсь, - за два кроки він вже стоїть впритул до мене. - Я знаю, що ти не розкажеш батькам про нас. Ти ж хороша дівчинка, - губ його торкається хитра усмішка. - Це тобі треба боятись. Ми тут застрягли лише у трьох. І хто знає наскільки.

- До чого ти хилиш? - перепитую тремтячим голосом, округливши очі.

Він нависає наді мною скалою і приходиться задерти голову, щоб глянути йому в очі. Темні і загадкові, бачу в них бажання і блиск рішучості.

Злякавшись, відступаю, і перечепившись за ліжко, подаю на нього спиною. З губ моїх виривається зітхання, а з легень виходить все повітря. З острахом спостерігаю, як Давид стає колінами з обох сторін моїх стегон і опускається на витягнуті руки.

- Ти можеш погратись уявою і відгадати, що може статись, - промовляє самовпевнено захриплим голосом. - Варіантів багато.

Він схиляється нижче і його обличчя опиняється біля мого. Його важкий гарячий подих обпікає щоку. Я вдихаю його приємний чоловічий аромат перемішаний з милом і прикриваю очі, відганяю збудження, яке накочується хвилею від його близькості. Впираюсь в його масивні плечі і намагаюсь відштовхнути, але він як камінь. Його не зрушиш з місця, коли він того не хоче.

- Припини, - шепочу, відхиливши голову убік.

- Боїшся мене? - в голосі звучить легке здивування. - А з братом моїм ти подружилась.

https://booknet.ua/reader/zveden-zaboronena-gra-b448114?c=4926310&p=1