Додано
17.02.26 20:56:30
Тож навіщо прийшов?
— Мені треба поговорити з Артуром Филиповичем…
— Ти що, самогубець? — щиро дивується начбез. — Мало тобі минулої «розмови»?
— Це важливо…
— Це безглуздо! Але якщо ти мазохіст — заходь. Пропустити! — командує охоронцеві, йдучи слідом за мною.
Знизую плечима й заходжу у хвіртку. Двері з противним скреготом зачиняються за нами. Усе, вороття немає…
Під ложечкою неприємно смокче, тілом пробігає дрижаки. Я не мазохіст, і те, що на мене чекає, зовсім не тішить.
— У мій кабінет, — командує Назаренко.
Добре хоч не одразу в підвал. Але не думаю, що мені це сильно допоможе.
Побачивши біля кабінету двох кремезних хлопців, пригальмовую, озираючись на Григорія Юрійовича.
— А ти на що чекав? Оркестру й накритий стіл? — усміхається Назаренко, підштовхуючи мене в «люб’язно» відчинені одним із бугаїв двері.
Заходимо всередину, ті двоє — слідом.
— Отже, навіщо прийшов, самогубець-аматор? — починає Назаренко, демонстративно знімаючи піджак і закочуючи рукави.
Оновлення щодня о 00:00
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❣️✍️✌️❤️
Так, в Єгора знову проблеми...
✨️❤️❤️❤️✨️
Єгор знову на небезпечній території...
Олена, Робота в нього така...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати