Друзі, я довго вагалася, чи варто це писати.

Мої історії зазвичай вигадані. Темні. Фантазійні.
Але є одна — реальна. Особиста.

Я працюю над книгою, в якій немає вигаданих монстрів.
Є тільки життя. Боротьба. Родина. Війна. І новий початок.

Це автобіографічна історія.
Про дівчину, яка не раз вчилася ходити — буквально й у переносному сенсі.

Мені трохи страшно її показувати.
Але я відчуваю, що настав час.❤