Всім доброго. Давно не писала блоги та не запрошувала на свою сторінку, а все тому що оговтуюсьпісля операції. Зараз з'явився настрій кинути шматочок тексту із книжки "Право справедливості":

Темний вечір огортав Київ, мов якась кашемірова ковдра. Ярослава стояла біля вікна, вдивляючись у вогні міста. Її думки крутилися навколо однієї точки — будинку, в якому Марина Олександрівна зустріла свою смерть. Це місце тягнуло її до себе, ніби магніт. Вона знала, що саме там починається її шлях до правди.

На столі лежав її рюкзак. Усередині — телефон, інструмент для зламування замків, бо її власні ключі зникли у лікарні, і пістолет, який Ярослава вирішила взяти із собою на всяк випадок. Вона не планувала застосовувати його, але відчувати себе в безпеці може тільки, коли він поруч.

Ярослава вдягла чорну куртку й шапку, щоб максимально злитися з темрявою. Її старі, перевірені часом черевики були вже зношені, але досі витримували будь-які випробування. Вона переглянула відео з Мариною, ніби хотіла впевнитися, що все робить правильно. Сумніви остаточно розмилися. Лише відплата зможе поставити всі крапки над «і».

https://booknet.ua/reader/pravo-spravedlivost-b437462?c=4768042