♡ Файвел. Знічені

Вітаю, друзі!

Я продовжую знайомити вас із романом «Файвел», який стартував кілька днів тому в рамках флешмобу «Різнобарвне кохання» від екстравагантної Чарівної Мрії.

Минулого разу дехто з вас звернув увагу на красиві локації твору, зокрема — аничну мармурову альтанку на узбережжі Середземного моря.

Так от — це її зоряний час. На сьогоднішній та наступний розділ вона стане основним місцем подій твору.

Цитата з Розділ 2. Знічені

— Не думай про майбутнє, — говорив Техьон проникливо, ніби не грав, а насправді був тим, кого Жюль написав хангилем на дорогому папері, — неважливо, яким буде наше завтра — мене в тебе зможе забрати лише смерть. А я помирати не збираюся, Кукі. Чуєш? Я жити хочу. З тобою… — затнувся він на мить.

Занадто сильно ці слова перегукувалися зі станом його істоти. Так, ніби хто приклав вухо до дверей душі й підслухав, про що та щебетала з собою наодинці. А потім розповів божевільному французу.
 

Читайте та підтримуйте роботи інших учасників флешмобу за посиланням —>  «Різнобарвне кохання»