Додано
16.02.26 13:31:09
Смерть головних Героїв
Букнетики, незнаю чи був про це блог, але мені цікаво,як ви відносетесь до смертей головних героїв в книгах, фанфіках, історіях?
Тієї зими читала один фанфік дуже жорстокий. Але там померли два головних героя.
Так як людина я емоційна, і коли читаю, завжди уявляю картинку в своїй голові, тої чи іншої події яку описують. Так ось, я так перейнялася їхніми смертями, що це мене довело до сліз. Значить автор зумів передати всю їх біль.
Цікаво чи хтось з вас писав смерть гг, і що на той момент відчував, особливо коли описував їх смерть. Або ті хто читав, що відчуваєте в такі моменти?
Буду вдячна хто поділиться своєю думкою
Ulyana Summers
115
відслідковують
Інші блоги
Оце трапилися мені на очі рядки з поеми Т. Г. Шевченка «Кохайтеся, чорноброві...» і... Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люди, З синіми носами. Серце своє пошкодуйте На чуже не пазьте Лиш
Любі мої, у мене тут відбувся серйозний спіритичний сеанс із рейтингами, і результати інтригують. Моя книга «Їх розлучила Смерть» зайняла 6-те місце в жанрі містика/жахи! Шосте місце. Шість. Поки тільки одна
За кілька хвилин ми з ним виходимо на старт, та по сигналу викладача починаємо. Кірах чудово справляється, але, зістрибнувши з останньої колоди, підвертає ногу. Ну чому я думав, що все буде просто?? З моїм недомірком просто
Знову Привіт! Весна добігає кінця — попереду літо, а з ним і наш літературно-мелодійний флешмоб про кохання "Мелодія кохання". То ж запрошуємо разом з Тетяна Степанкевич доєднатися всіх бажаючих. Залишилося
Добре, схоже, що вже за мить я нарешті віддам вам те, чого ви просили вже дуже давно. Той самий момент. Той самий розділ. Тих самих Арію й Даміано, які занадто довго робили вигляд, що між ними нічого немає. І ні, я не обіцяю
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПисала. Раніше частіше, ніж зараз, та все ж... Сама я таке не дуже часто читаю, але інколи під особливий настрій поплакати та постраждати. Трагедія в мистецтві вона теж красива, і якщо викликала сльози, значить торкнулася серця
Сандра Ангел, Тут повністю з Вами погоджуюсь
Нехай помирають після епілогу))
Все таки я за те, щоб герої жили❤️
Нія Велесова, Це чудово
Болісно ставлюся до смерті головних героїв, особливо якщо вони припали до душі.
Насправді все залежить від історії. Тому що іноді читаєш деякі твори і зарані усвідомлююєш, що цьому персонажу пряма дорога у засвіти, ба навіть чекаєш цього. А іноді бувають такі твори, де персонаж натерпівся лиха, дай боже. І от здається ніби настала його мить щастя. Але автор вирішує інакше. І тоді як у вас — відпускаєш його через сльози.
Delulu Fabii, Думаю, що так
Це емоційно важко, особливо, якщо не хочеш цього робити, але мусиш. Потім декілька днів ходиш з порожнечею всередині.
Ulyana Summers, Повірте, автору в цій ситуації набагато гірше, адже відповідальність за вчинене частково лежить на ньому. А коли автор ще й полюбив цього героя... то взагалі біда.
Ну мені простіше . Оскільки мої головні герої діють в основному діють в фентезійних світах - то для них смерть , це лише болючий та неприємний досвід - бо діє процес реінкарнації.
Тому для моїх героїв, як і для мене - це лише перехід та зміна декорацій . Нова надія і шанс почати все заново.
Герман Харрінгтон, Це чудово )) Я собі візьму до уваги, якщо буду писати про щось подібне
Я писала про смерть гг і було болісно.
Не те щоб до сліз, бо знаєш все наперед і вже бачив цю смерть в голові. Але от коли вже розділ готовий, то так, перечитувати дуже сумно.
А сама я дуже плачу коли в інших творах читаю про смерть гг. Мабуть до своїх ставлюсь не так емоційно (бо сам собі спойлер ☺️)
Хоча є моменти, коли не можеш відпустити і починаєш крутити головоломку в голові, як би то гг повернути.
Ганна Літвін, Старалась викрутитись )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати