Відьма: Та, що обрала світло

Відьма

Сьогодні я перегорнула останню сторінку. ✍️?

Моя книга «Відьма» офіційно завершена. Це був шлях довжиною в життя — від попелу і зради до какао на кухні та дитячого сміху.

Це історія не про закляття. Це історія про дівчину Анастасію, яку світ намагався спалити, але вона вирішила не просто вижити, а стати щасливою. Вона довела, що твоє минуле — це не твій вирок. Твої шрами — це не твоя слабкість. Це твоя броня.

Про що ця книга?

Про магію, яка народжується з любові, а не з ненависті.

Про Марка, який не злякався темряви, а приніс у неї світло.

Про батьків, які вчилися приймати дорослу доньку.

І про те, що бути «Першою» — це не про владу. Це про відповідальність за власне серце.

Дякую кожному, хто пройшов цей шлях разом зі мною. Хто переживав за кожну іскру і кожен поцілунок. Анастасія знайшла свій мир. І я сподіваюся, що кожен із вас знайде свій.

Книга завершена, але магія тільки починається. Читайте фінальний бонусний розділ нижче! 

Бонусний розділ: Лист, запечатаний воском

Анастасія випадково знайшла його в старій скриньці, коли переїжджала до нової квартири. Лист, який вона написала сама собі в ту саму ніч, коли вперше повірила, що виживе.

«Привіт, майбутня я.

Якщо ти це читаєш, значить, ти не здалася. Значить, вогонь не зжер тебе зсередини.

Я пишу це і тремчу, бо не знаю, чи буде в мене завтра. Але якщо ти зараз стоїш у світлій кімнаті, якщо поруч дихає людина, якій ти довіряєш, — знай, це все було не дарма.

Не бійся своєї сили. Вона більше не зброя ворогів. Вона — твоє дихання. Пам’ятай: ти не повинна бути ідеальною. Ти повинна бути живою.

Ти не Перша Відьма. Ти просто Анастасія. І цього достатньо.

Кохай. Дихай. Живи.

З минулого, з любов’ю — Ти».

Настя посміхнулася, відчуваючи, як теплий промінь сонця лягає на папір. Вона склала лист і поклала його на стіл. Поруч стояло горнятко кави, а з дитячої долинав тупіт маленьких ніжок.

Магія минулого нарешті стала просто пам’яттю.

Магія теперішнього — стала її життям.