У психології є термін «емоційне оніміння». Це стан, коли після великого болю чи втрати людина перестає відчувати будь-що. Світ стає чужим, а власне тіло — «твердим камінням».

Мій новий вірш «Мандрівка в самотність» — про ту саму темну сторону любові. Про те, як важко падати низько, коли ще вчора ти літав високо.

«Ми без кохання, ніби й не існуємо, постійно одинокими життям мандруємо...»

Цей твір — один із найскладніших у моїй збірці «Я знову пишу». Він про те, що самотність — це теж мандрівка, яку іноді доводиться пройти, щоб знову навчитися дихати.

- А як ви справляєтеся з моментами, коли «навколо все стає чужим»? Що допомагає вам знову відчути себе живими? Поділіться своїми думками, іноді просто виговоритися — це вже початок зцілення.

Читати збірку (авторка з українського Нью-Йорка): https://booknet.ua/reader/ya-znovu-pishu-b448348?c=4944549

#Яна_Тарасевич #НьюЙоркУкраїна #ПсихологіяБолю #Самотність #Поезія #ЯЗновуПишу #СучаснаЛітература #Букнет