Друзі, запрошую до оновлення " Світло над нами"

УРИВОК:

— Як ваші справи з тим красунчиком. Емм, Лютинський, здається.

— Не знаю, знизу плечима. Майже тиждень від нього жодної звістки. Востаннє ми бачилися, коли він вночі заліз до мене в кімнату через вікно.

— Щооо?

Очі подруги стають завбільшки як блюдця. Чашка з чаєм зависає в повітрі.

https://booknet.ua/reader/svtlo-nad-nami-b445696?c=4889044&p=1

— Ромео заліз до тебе через вікно, а ти мовчала? Ну і яка ти після цього подруга?

Відчуваю, як щоки заливає жар. Я не хочу обговорювати з Дарою свої стосунки з Глібом, але його зникнення й тиша без жодного повідомлення точать мене зсередини. І поговорити про це мені більше ні з ким.

Мама мене ніколи не зрозуміє. Вона й досі переконана, що я маю помиритися з Владом. І це справжнє диво, що її не було вдома того вечора, коли п’яний Влад прийшов з’ясовувати стосунки. Хоча, якщо чесно, сумніваюся, що навіть це стало б для неї переконливим аргументом.

Для мами головне — що він здатен оплачувати наші рахунки. А все інше — лише прикрі дрібниці, на які, мовляв, можна заплющити очі.

— Немає про що говорити, — прикро зітхаю я. Коли я хотіла його поцілувати, прийшло повідомлення від Влада і все зіпсувало. Мабуть через це від Гліба цілий тиждень жодної звістки.

— Чортів Худаш! — вилаялася Дара. — Наче навмисно чекав слушного моменту, щоб створити тобі проблеми. Сподіваюся, ти пояснила Глібу, що з ладом у тебе нічого немає?

— Ну, розумієш… Я сама не знаю, що мені робити з усім цим…