Відьма, що все знає…
Сьогодні просто хочу поділитися з вами тією піснею, яка запалила в мені вогонь цієї історії.
Коли я вперше почула «Відьма», я зупинилася посеред кімнати. Музика влізла під шкіру, слова — в кров. Я слухала її на повторі всю ніч, і в голові вже народжувалася Лада: боса, з попелом у волоссі, з пам’яттю, що дихає сильніше за неї саму. Саме ці рядки:
«Не бійся тієї, що знає.
Вона була — ще до тебе.»
…стали першим поштовхом до «Відьминої пам’яті».
Ось вона — та сама пісня, що не дала мені спати:
? Відьма
[Куплет I]
Боса йде стежкою снів,
В руці несе зілля й кров.
Коса з мороку, в погляді лід,
Вона знає ім’я, якого боїшся знов.
[Приспів]
Відьма! Та, що все знає —
Де життя кінчається, а смерть встає.
Відьма! Відчуває твій страх і біль —
Шепотом пряде твій шлях і сни.
...і весь текст далі (він у каруселі або в описі, якщо хочете читати повністю ↓)
Слухайте її ввечері, бажано без світла. Нехай голос проведе вас стежкою снів. Можливо, і у вас щось прокинеться.
А тим, хто вже читає книгу — дякую, що дозволяєте цій історії жити в вас. Лада і Мар уже не мої. Вони ваші теж.
З попелом і теплом ??
#ВідьминаПамять #Відьма #DarkFolk #SlavicFolk #RitualMusic #УкраїнськаМузика #PaganFolk #СловянськаМістика #MythicMusic #UkrainianFolk