Додано
13.02.26 18:23:57
Викрадення.

Дверцята відчинили з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті.
У чорному прорізі постав він.
Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно, ніби мав власне дихання. Обличчя ховала залізна маска: гладка, холодна, без емоцій. Лише два вузькі прорізи для очей — і в них панувала абсолютна темрява.
— Вийдіть.
Голос був низький, спокійний, майже лагідний і саме тому пронизував до кісток. Він не кричав. Не гаркав. Просто сказав. Від цього голосу в мене всередині все стиснулося в тугий, болючий вузол, дихання перервалося, а в горлі застряг клубок, який не проковтнути.
Аделіна завмерла. Її пальці вп’ялися в шовк сукні так, що тканина тихо затріщала. Я бачила, як б’ється її серце — швидко, відчайдушно, ніби хоче вирватися з грудей. По її скроні стікав піт, хоча ніч була теплою й вологою. Очі розширилися від жаху, губи тремтіли, але вона не могла видати жодного звуку.
Нагадую, книга “Гра без згоди” бере участь у флешмобі “Різнобарвне кохання"

Стасія Мун
217
відслідковують
Інші блоги
Ліфт зупиняється на останньому поверсі, двері практично безшумно відчиняються, і я спостерігаю, як то кажуть, картину маслом: Довгонога і, варто визнати, гарненька секретарка сидить, закинувши ногу на ногу так, що її коротенька
Часто бачу заголовки на книжках, де вона така невміла й без досвіду, а потім приходить чоловік із великою «шаблею»... Не раз бачила засудження подібного. Не скажу, що в моїх майбутніх книгах не буде такого (я так далеко
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Вчора отримала неочікувану підтримку від однієї щирої і доброї душі, авторки Асі Рей. Бувають миті, що опускаються руки, коли бачу, що книги майже ніхто не читає. Я не вмію просувати і взагалі до цього виду діяльності не лежить
Вибачте, будь ласка, за невелику творчу паузу в написанні нашої чарівної історії! Натхнення збирало сили, щоб повернутися до вас із новими неймовірними пригодами Рубі та Смарагдика. Дякую, що залишаєтеся зі мною! ✨ Ви
23 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТака таємнича і загадкова атмосфера))
Ірина Саха, Сам герой, дуже таємничий і атмосферний❤️
❤️❤️❤️
Кі Цуне, Дякую❤️
Яка напружена сцена й моторошна ілюстрація, ух…
Марія Залевська, Скажімо, це не найнапруженіша сцена)
Дякую❤️
Вже є оновлення…. Ууу побігла❤️❤️❤️
Арія Щульц, Дякую, що читаєте❤️
❤️❤️❤️
Яна Тарасевич, ❤️❤️❤️
Пронизливо емоційний епізод)
Міла Шан, Дякую)))
Візуал додає страху, але чомусь здається, що він не зробить боляче. Без згоди так точно))
Стасія Мун, Хм, тоді стає цікавіше)
Справді моторошно ❤️❤️❤️
Люмен Белл, Дякую,заспокоїли))
Прекрасний візуал ✨❤️
Ася Кас, Дякую))
❤️✨❤️✨❤️
Тея Калиновська, Дякую ❤️
Атмосферний візуал ❤️
Кіт Анатолій, До ваших мені далеко)))
Лячно...)
Ганна Літвін, ❤️
Ох, шось моторошно ❤️
Morwenna Moon, ❤️
Уххх... сподіваюсь, що все буде добре..
Mary J, Вони живі, якщо ви про це)))
Таємничий викрадач))
Думаю, пізніше її реакції на нього будуть інакші))
Катерина Винокурова, Це досить неоднозначний персонаж)) Тому її реакції на нього будуть різні))
❣️❣️❣️
Діана Лисенко, Дякую❤️
❤️ ❤️ ❤️
Олена Ранцева, Дякую❤️
❤️❤️❤️
Від цитати в супроводі цієї ілюстрації стало трішки моторошно =|
Delulu Fabii, Дякую, сподіваюся ця історія передаватиме набагато більше емоцій))
❤️❤️❤️
Крісті Ко, ❤️❤️❤️
Мм як магічно ❤️❤️❤️
Ольха Елдер, Дякую))
Таємничо капець! І гарно! Дякую вам за блог
Неба Крайчик, Дякую вам))
Який загадковий викрадач))
Анна Лір, І з ним приходять загадки у історію))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати