Трохи музики

Вітаю! Вирішив поділитися з Вами музикою, під яку народився останній розділ книги "Догмар Мораксус". Прослухавши цей трек разів 10 я раптом збагнув, чим має закінчитися перша книга. Побачив це чітко та ясно. Було навіть трішки моторошно. :) Не буду розтікатися ріками тексту, тож приємного прослуховування. 

 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кі Цуне
13.02.2026, 20:18:10

(⁠✿⁠ ⁠♡⁠‿⁠♡⁠)❤️

Артем Сахарний
13.02.2026, 20:25:15

Кі Цуне, (づ。◕‿‿◕。)づ

avatar
Ганна Літвін
13.02.2026, 18:57:49

Оо, музика завжди надихає, а ця ну дуже підходить під вашу історію✨️✨️✨️

Артем Сахарний
13.02.2026, 19:02:09

Ганна Літвін, Так. Іноді буває чушеє музику, бачиш сцену і все. І от тепер тільки та сцена в голові і мозок відмовляється будь-що змінювати. Стоносно цього треку, мені здається він вцілому описує, про що вся книга :)

avatar
Олена Ранцева
13.02.2026, 18:58:27

❤️ ❤️ ❤️

Артем Сахарний
13.02.2026, 19:00:54

Олена Ранцева, ❤️ ❤️ ❤️

avatar
Крісті Ко
13.02.2026, 18:29:54

❤️❤️❤️

Артем Сахарний
13.02.2026, 18:30:59

Крісті Ко, ❤️❤️❤️

avatar
Alika Ost
13.02.2026, 18:28:53

❤️❤️❤️

Артем Сахарний
13.02.2026, 18:29:15

Alika Ost, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Шість знаків долі. Рецензія
Бо захотілося. Бо можу. Ідея з «пророчим списком» не нова, але автор вдало адаптує її під сучасний київський сеттинг. Головний конфлікт тримається на питанні: чи можна втекти від того, що вже «написано»? Сам
Чи орієнтуватися на тренди ?
Відомі харківські письменники ,що працюють під псевдонімом Генрі Лайон Олді написали цікавий як на мене пост: " Не вперше читаю у колег про те, що перед початком роботи над новою книгою треба спершу чітко уявити
Пишіть у тому жанрі, який ви любите...
Пишіть у тому жанрі, який ви любите...Постійним джерелом вашого нового натхнення повинен стати жанр... Не пишіть щось, бо ваші друзі-інтелектуали вважають це соціально вагомим. Не пишіть того, що на вашу думку, викличе похвалу
Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!
Вітаю! І тобі Емілі та Еріка — оновлення! ✨✨✨ Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий
Викрадення.
Дверцята відчинили з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті. У чорному прорізі постав він. Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше