Сцени гг в книзі "Винищувач Демонів"

Цей блог написаний з метою зацікавити вас моєю книгою, адже вона написана від першої особи, і подібних сцен у ній багато. Якщо вам сподобається принаймні одна з цих сцен, то вам сподобається вся книга. Щонайменше тоді, коли її буде завершино. І я вже говорила, що збираюся описати цикл, і якщо вам знову ж таки сподобається принаймні одна з цих сцен, то третя книга цього циклу вам узагалі зайде на всі 330%.

1.

— Корпус для нас — це як релігія, — промовив своїм майже літургійним баритоном Гьомей.

— А я атеїстка, — спокійно відповіла я, намагаючись дивитися крізь горизонт з тією ж філософською відстороненістю, з якою Ренгоку дивиться в нікуди, але водночас усюди.

2.

— Тобто, якщо я правильно реконструюю твій стратегічний план, — почала я максимально академічним тоном, — ти хочеш узяти мене, Кьоджуро і ще трьох нещасних добровольців, щоб проникнути в квартал червоних ліхтарів з метою порятунку твоїх трьох дружин. Але замість того, щоб відправити туди мене, ти вирішуєш перетворити Кьоджуро на… скажімо так… дівчину з неочікуваним сюжетним поворотом. Поки він працюватиме під прикриттям у борделі, ми будемо елегантно дегустувати чай на балкончику. Я нічого не переплутала, Узуі?

— Ти описала це навіть яскравіше, ніж я планував!

— І ти серйозно припускаєш, що я на це погоджуся?

— Саме так!

— Чудово мислиш, Узуі. Я ніколи не пробачу собі, якщо це пропущу.

3.

— Дивіться, він намагається мене налякати!

Я розсміялася з усією науково доведеною безстрашністю людини, яка вже бачила гірше.

— Хлопче, не лякай клізму голою дупою. Це статистично неефективно.

Зізнавайтеся: вам сподобалася хоча б одна сцена? А якщо ні — що ж, тоді що я можу зробити? Нічого!

Якщо чесно, я вмирала на третій. Фраза про клізму просто мене вбила. А коли мені ще й спала на думку ідея додавити "Це статистично неефективно". Я думала, що просто задихнуся від сміху. 

А друга сцена в мене асоціюється з чимось таким:

Вот вам і дівчина з сюрпризом!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іван Павелко
12.02.2026, 23:52:44

Цікавий блог підписався щоб не пропустити цікавинок❤️

Філія Аденаве
13.02.2026, 00:40:13

Іван Павелко, ❤️

avatar
Яна Тарасевич
12.02.2026, 23:58:02

❤️❤️❤️

Філія Аденаве
13.02.2026, 00:40:01

Яна Тарасевич, ❤️

Інші блоги
Візуал для тих, хто не розуміється на собаках
— А у вас є собака? — несподівано для себе запитую я, вивчаючи чоловіка, поки він мене не бачить. — Є! — відповідає він, і його обличчя миттєво змінюється. Погляд стає м’яким, і навіть зморшки біля очей розгладжуються.
Останній холостяк?
Ї́ї
Жах...
Я нервую, і Михайло мною незадоволений. Але я нічого не можу вдіяти із собою — для матері немає нічого складнішого, ніж зображувати веселощі, коли її дитина хворіє. Я посміхаюся, роблю очі потенційним інвесторам і
Дракон Нарака й тут постарався!
Усе ясно… Моя дракониця під повним контролем дракона Нарака. Її зараз нічого, крім Істинності та розмноження, не цікавить! Повертаюся в людську форму. Отже. Що ми маємо… По-перше, на мою драконицю розраховувати
"Наша отрута"
Дарк-роман, історичний любовний роман. Бразилія початку 1970-х років, різниця у віці та статусі, складні емоції та почуття. Початок 70х років 20 століття. Бразилія. Жорстка диктатура. Хоча країна має успіхи, економіка ще не почала
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше