Where do you go when you’re lonely

Where do you go when you’re lonely... слова пісні, які вже два дні у мене у голові 

Куди ти йдеш, коли тобі самотньо?

Не ногами — думками. У спогади, де було тепло. У тишу, де можна не прикидатися сильним. У слова, які ніхто не чує, але вони рятують. Самотність — це не завжди про відсутність людей, інколи це про відсутність себе поруч. І тоді єдине місце, куди справді варто йти, — всередину. Там болить, але там і починається повернення. 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Зараз мені, чесно кажучи, самотньо не буває. Навколо мене постійно щось відбувається: робота, ідеї, тексти, родина, побут, проєкти. Це іноді дратує, іноді приносить радість, іноді виснажує, іноді надихає, іноді змушує зібратися, а іноді — просто смішить своєю абсурдністю. Життя шумне. І в цьому шумі самотності просто не лишається місця.

Але колись було інакше. У ті роки, коли понад рік не було жодних стосунків, або на початку одного складного періоду після розставання, думки мали дивну звичку приходити без запрошення. І щоб вони не починали розкладати мене на частини, я подумки наспівував пісні зі своєї пам’яті. Саме тоді й почав вчитись грати на гітарі. Музика стала способом не тікати від себе, а перевести емоцію в звук, а потім цей звук налаштовувати на інший лад, більш живіший і більш життєрадісний.

Показати 11 відповідей
Іванна Роман
12.02.2026, 21:17:28

Андрей Романенко (Black Silver), Це дуже мило, насправді зараз я рідко чую що існують такі сім'ї де є такі щирі взаємодії. Мабуть читаючи вашу історію в моєму серці зароджується надія на те що я теж колись буду мати класну сім'ю та щирі взаємовідносини з своїм партнером
Мені неймовірно приємно що ви ділитися своєю історію зі мною❤️
Доповнювати один одного це дуже гарно сказано

avatar
Іван Павелко
12.02.2026, 11:03:50

Важко сказати куди тебе думки заведуть, та краще ховатись в мовчання, адже там твій мир, там


твоя фантазіяиу все прекрасне,
коли ти починаєш роздуми про
світле, там в тому світлі все так
добре виходить, що ти починаєш
вірити в ту ілюзію яку сам собі
надумав, ти починаєш зде більше
по6линати в самотрість щоб бо дай
ко6оль не впустити в свою душу чи
той мтрочок який ти створив для
себе, він в кожно6о з нас є, просто
не кожен в цьому зізнається, бо то
щось типу таке не зрозуміле, та ще
й скажуть що ти не сповна розуму
☺️хоча мені байдуже, мене зовсім
не цікавить думка інших, є тільки я і
мої почуття і мої думки, дякую вам
ви завжди чіпляєте гарні теми❤️✨

Показати 3 відповіді
Іванна Роман
12.02.2026, 15:10:02

Іван Павелко, Так звичайно ❤️

Інші блоги
книга продовжується...
і ілюстрації теж) а також невеликий спойлер до завтрашнього розділу книги "Щоденник служниці") В цьому розділі "на сцені" з'являється генерал Андош Жюно, поки що веселий, щасливий і радий ділитися приємними
Візуалзація героя
Вітаю, друзі! Сьогодні я хотів би познайомити вас із другим головним героєм мого роману «Душа янгола». Із Соулом ви вже встигли трохи розібратися, тож тепер настала черга Ері. Ері — молодий художник, який навчався
Тихий вирок
Коли мовчання закінчується У цьому дворі людей не питають, ким вони були. Їх оцінюють інакше: скільки ще зможуть працювати, скільки коштуватиме їх утримання, і чи не простіше позбутися тих, хто вже не приносить користі. Новоприбулих
Марафон "Прочитай мене" - мій перший марафон
Пропоную провести маленький марафон взаємного читання для авторів-початківців і не тільки. Терміни проведення Прийом заявок: з моменту публікації блогу до 09.08 включно. Початок марафону: 10.08 Тривалість: 10 днів (до
І знову циферка
І цього разу мова не про кількість підписників чи переглядів)) Рівно три роки тому ваш покірний слуга прибув у маленьке квітуче містечко (саме те, де на заправці ОККО продавали найсмачнішу у Мультивсесвіті каву) у безкрайніх
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше