Where do you go when you’re lonely

Where do you go when you’re lonely... слова пісні, які вже два дні у мене у голові 

Куди ти йдеш, коли тобі самотньо?

Не ногами — думками. У спогади, де було тепло. У тишу, де можна не прикидатися сильним. У слова, які ніхто не чує, але вони рятують. Самотність — це не завжди про відсутність людей, інколи це про відсутність себе поруч. І тоді єдине місце, куди справді варто йти, — всередину. Там болить, але там і починається повернення. 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Зараз мені, чесно кажучи, самотньо не буває. Навколо мене постійно щось відбувається: робота, ідеї, тексти, родина, побут, проєкти. Це іноді дратує, іноді приносить радість, іноді виснажує, іноді надихає, іноді змушує зібратися, а іноді — просто смішить своєю абсурдністю. Життя шумне. І в цьому шумі самотності просто не лишається місця.

Але колись було інакше. У ті роки, коли понад рік не було жодних стосунків, або на початку одного складного періоду після розставання, думки мали дивну звичку приходити без запрошення. І щоб вони не починали розкладати мене на частини, я подумки наспівував пісні зі своєї пам’яті. Саме тоді й почав вчитись грати на гітарі. Музика стала способом не тікати від себе, а перевести емоцію в звук, а потім цей звук налаштовувати на інший лад, більш живіший і більш життєрадісний.

Показати 11 відповідей
Іванна Роман
12.02.2026, 21:17:28

Андрей Романенко (Black Silver), Це дуже мило, насправді зараз я рідко чую що існують такі сім'ї де є такі щирі взаємодії. Мабуть читаючи вашу історію в моєму серці зароджується надія на те що я теж колись буду мати класну сім'ю та щирі взаємовідносини з своїм партнером
Мені неймовірно приємно що ви ділитися своєю історію зі мною❤️
Доповнювати один одного це дуже гарно сказано

avatar
Іван Павелко
12.02.2026, 11:03:50

Важко сказати куди тебе думки заведуть, та краще ховатись в мовчання, адже там твій мир, там


твоя фантазіяиу все прекрасне,
коли ти починаєш роздуми про
світле, там в тому світлі все так
добре виходить, що ти починаєш
вірити в ту ілюзію яку сам собі
надумав, ти починаєш зде більше
по6линати в самотрість щоб бо дай
ко6оль не впустити в свою душу чи
той мтрочок який ти створив для
себе, він в кожно6о з нас є, просто
не кожен в цьому зізнається, бо то
щось типу таке не зрозуміле, та ще
й скажуть що ти не сповна розуму
☺️хоча мені байдуже, мене зовсім
не цікавить думка інших, є тільки я і
мої почуття і мої думки, дякую вам
ви завжди чіпляєте гарні теми❤️✨

Показати 3 відповіді
Іванна Роман
12.02.2026, 15:10:02

Іван Павелко, Так звичайно ❤️

Інші блоги
Всілякі дурниці
але 4 - моє улюблене число, і от, мушу похвалитися)) ну і заодно
Хроніки Загрії. Скоро фінал
Коли здається доля уже зробила свій вибір… коли навіть найсильніші падають… і серце магістра стискається у кігтях безжального судді — шанс залишається лише один. П’ятнадцятий ранг. Одна-єдина навичка. І
Про інструменти, які рятують сюжет від хаосу
Іноді, коли пишеш складну історію з розгалуженнями, легко загубити темп або заплутатися в подіях. Тому хочу поділитись парою корисних інструментів, які допомагають візуально бачити сюжет, його розвилки, логіку
Влад проти темряви
Всім вітання! Чергове оновлення на вас вже чекає. Влад проти темряви, або перша його перемога Я стояв і дивився в темну далечінь, що виблискувала різними сяйвами безмежного простору Всесвіту. Я знову почав
Продовження історії "В твоїх обіймах"
-Ну, нарешті. Ти як?- спитав Андрій. -Де я? Чому я тут?- спитала дівчина, оглядаючи палату лікарні. -Ти в лікарні, ти втратила свідомісь.-сказав хлопець. -Ти як? Тобі вже дозволили вставати?- спитала Софі тривожно. -Нормально.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше