Додано
12.02.26 07:04:16
"Знак"
Сьогодні в лютневому парку людей насправді не так багато але я б дуже хотіла дізнатися що у кожного з них на душі про, що думає той молодий хлопчина, та сім'я чи мама, яка дивиться як її дитина гойдається на гойдалці...
Іванна Роман
31
відслідковують
Інші блоги
А чи бувало у вас, що ви одну ж і ту сцену переписуєте мабуть в тридцятий раз? Бо я вже трішки за..ся.
Це було складно. Можливо, я щось пропустила. Тому, будь ласка, подивіться нижче, кого вам варто прочитати і напишіть: чи згідні ви з такою чергою? Про всяк випадок нагадаю правила: 1. Прочитати треба 50
Сьогодні моя історія піде іншим шляхом. Ніби тим самим, що й раніше, але світ значно розшириться, потім зміниться, а далі буде "Бум!" і надія. Хоча хотіла б розширити сюжет, напевно, на дві книги, але ще подумаю над цим.
Вітаю, мої любі читачі!) Саме сьогодні нагадую про цю цікаву та емоційну книжку. Обов'язково зазирніть, якщо ще не читали) А в головного героя цієї історії, на думку читачок, просто неможливо не закохатися))) Не той чоловік ФРАГМЕНТ —
У січні провела марафон взаємного читання "Book-Connect", участь у якому взяли чудові талановиті автори. Дехто з вас писав, що хотів би прийняти участь наступного разу, тож я запланувала другий марафон на лютий місяць. Давайте
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКожен у своїх роздумах, дк хто думає яке тільки життя лайно, а де хто думає яке життя прекрасне, люди ховають справжне лице, роблячі вигляд які вони сильні, а бо я вони правельно живуть життя , та ще й іншим поради дають, аиприйдуть до дому, на одинці в них башня зїджає, (ха) і не одний зних не скаже що насправді відбувається, життя це рутина яка закручена так що чорт голову зломить, гарного вам дня та чудового настрію, тримаймося і ми вистоємо❣️❣️❣️❣️
Іванна Роман, Бо ми не зможемо по другому, ми сільні люди, ми не соромимось з вами писати за те що на душі, ми не звертаємо уваги що за нас подумають інші за ті слова що ми пишемо, та байдуже на всіх, вони не ти і ніколи не були на твоєму місці, а хто захоче осудити та сказати що мої думки, висловлювання, не правельні я що я божевільний, то нехай одіне моє взуття і піде пройде той шлях що пройшов я, я вдячний вам що ви мені допомогли розкрити мою душу, яку я заховав в Кріокамеру, щоб ніколи не відчувала ні тепла ні емоцій, бо душа не туплет кожного до неї не впустиш, це дуууже тяжко комусь довіряти, любити, цінувати та вірити в те що люди можуть бути іншими, не хочу жити в ілюзіях, а так я живу в реальності, так вона жорстока, але ж і ти більше не м'якенька довірлива людина, люди самі робять таких людей а потім на них же і жаліються
❤️❤️❤️
Ромул Шерідан, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати