Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

– Що вона сказала?

Кейн зітхнула. Брехати йому вона не хотіла. Реймі надто розумний. Та і засмучувати хотілось ще менше.

– Кейн? – покликав він.

– Тобі сказати як є? Чи трохи прикрасити?

Хлопчик пирхнув, здійнявши підборіддя:

– Я витримаю, кажи як є.

Чому це було так боляче? Чому девʼятирічна дитина шукає в собі силу витримати погані новини? З якої жахливої миті це стало нашою нормою?

Кейн помʼякшилась і підійшла, сівши поряд з ним.

– Привіт, – озвалась Блейк. – Ми можемо…

– Заходь.

Ветеранка увійшла, не наважуючись пройти далі.  Кейн здавалось дивним, що зухвала Блейк почувалась незручно. Схоже вона досі не могла осягнути як дівчині вдавалось так довго брехати людям, видаючи себе за іншу особу.

– Я…

– Перш ніж ти почнеш…– перебила її Кейн. – Після всього почутого я замислилась про те, що у нас вкрай мало часу. Ми і так чимало років змарнували на безглузду ворожнечу. Тож…

– Тож…Ти пробачиш мені?

– Певна, ти мала власні причини приховувати правду і я не хочу знати про це, тож пропоную рухатись далі.

Кейн рушила до дверей і відчинила їх, зустрівшись поглядом із ментором.

– Може поясниш, хто дав тобі право відчиняти двері мого номера без мого дозволу? Це втручання у приватні справи ветерана.

Брайан глузливо посміхнувся, колючі темні очі впивалися у капралку, неначе шипи.

 

– Тільки за умови, що ветеран не порушує чинних законів. У такому випадку представники Влади, у цьому випадку я – мають право виконати, як Ви зазначили, втручання у приватні справи.

– І який закон на твою божевільну думку, я порушила?

Брайан підняв на неї очі, неначе смакуючи кожне наступне слово:

– Ветеранко Лавкрафт, Вас підозрюють у викраденні дитини.

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨

❣️Мій інстаграм

❣️Мій фейсбук

❣️Мій пінтерест

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️