Привіт! Продовжимо робити вигляд, що читачі існують, так? Отже. «Рівняння …» — це, звісно, добре, але це так, лірика. Давайте краще про «Крізь туман».

Сім фактів про «…Туман»:

1. Весь роман — це дві частини загальним обсягом 812 000 знаків, 21 авторський аркуш.

2. Роман був написаний у 2013 році, а закінчувала я його під час Революції гідності, тому фінал вийшов трохи змазаним — було не до того.

3. Деяких персонажів я назвала на честь реальних людей, і це не Ярик Мирошник, а, наприклад, гарра Дінаутінур, названий на честь мого сина.

4. Я щиро вважаю, що перша частина (розділи 1–19) недостатньо динамічна і в ній забагато солодкуватості, але вже за одну лише бійку біля струмка (розділ 18) її варто прочитати.

5. Попри те, що героїв восьмеро, кожному знайдеться місце в загальній картині. Вони зникатимуть, з’являтимуться й виринатимуть у найнесподіваніших місцях.

6. Читачі першої редакції робили ставки на те, кого і з ким я, якщо так можна сказати, «спарую». Найкумеднішим варіантом були Неддір і Девін.

7. Окрім тексту, який, власне, і є романом, у мене є трохи замальовок і сайд-сторі. Якщо під цим дописом буде бодай один коментар — я щось таке викладу.

Ну і я так подумала, трохи помучила аішки — і в результаті у «…Туману» буде нова обкладинка. Ось вона: