Додано
10.02.26 00:16:11
про втрати які змінюють нас назавжди...
Я почала публікувати свою першу книжку такого великого обсягу — для мене це зовсім новий досвід.
Раніше я ніколи не писала історій або романів, які потребують продовження, але цього разу інакше просто неможливо.
Ця нова історія розповідає про вміння знаходити щастя навіть тоді, коли здається, що життя зруйноване і вже ніколи не буде таким, як раніше…
Наразі вже вийшло 5 розділів книги «Поки звучить фортепіано».
S Malis
9
відслідковують
Інші блоги
Зізнаюся, почала збирати у пінтересті арти до цієї книги ще тоді, коли писала "Чарівні зілля пані Лесик", але аж тільки зараз можу нарешті їх показати)) Тож не будемо затягувати. Передусім - маленький колажик, який я не
Це рецензія на “Щоденник проклятої” Єви Лі в рамках марафону Тетяни Гищак. ✍️Я – не майстер рецензій. Ба більше, я взагалі вкрай рідко читаю колег-авторів на Букнеті. Для мене це особливий, досить емоційний досвід,
Досвідчені кажуть що бачуть різницю але не помічають її . Я мусила відчувати ритм який проходив крізь нас танцюючий ритм наших тіл сосків і драйву і тепла яке переходила з одного в інше. Він бився зі мною в одному ліжку допоки
— Я прошу тебе — продай Руду мені!! Пропоную за неї дві тисячі золотих монет! Більше я не зберу… — Ні, Нараку. Вибач! Але це неможливо! Бачу, як друг стискає кулаки. Некрилаті Боги! Через цих рудих я так скоро
Всім привіт. Нарешті я таки добрався сюди до Вас з черговим шматочком оновлення з Владом. — Усім руки за голову! — пролунала команда. І до залу зайшов поліціянт. Усі виконали вимогу, зложивши руки за голову.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю і бажаю вам натхнення!❤️
Анна Лір, дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати