Додано
09.02.26 16:05:05
Територіальний імператив. Нова глава.
Писати цю главу було важко, брехати не стану. Важко не тому, що слова не знаходилися, а тому, що я мусив дивитися крізь очі Вінсента і відчувати місцями його страх. Він і Еріка — не просто персонажі, вони мої свідки і водночас заручники лісу, який оживає там, де казка стає реальністю.
— Ти чув колись про Орден?
Орден? Про Орден в Нордхаймі не чув тільки глухий. Це ж буквально відродження королевських часів.
— Звісно чув. І що з того?
— Мені казали, що Орден вже як рік керує Північчю.
— Ну-у-у... так. В цьому немає нічого дивного. Двоголів'я усе ж таки.
— Але чи цікавився ти, що значить Двоголів'я для Півночі?
— Я не розумію, до чого ти клониш. Кажи, як є. Не треба ніяких загадок.
— Вінсенте, якщо тобі здалося, що те дерево це так звана музейна знахідка, то ти помиляєшся. Глибоко помиляєшся. Мені здається, що це все продовжується. Я не хотіла в це вірити, але, певно так воно і є.
Коли я писав про те, як Вінсенте намагається захистити Еріку, я усвідомив: берегти — не означає контролювати, а бути поруч тоді, коли вже нічого не можеш змінити.
Я думав, що керую світлом, а насправді просто боявся темряви.
Ця глава — не просто жах. Це перевірка на сміливість, довіру і крихкість людської натури. І я запрошую вас пройти її разом з Вінсентом.
Ростислав Щуренко
51
відслідковують
Інші блоги
Щиро дякую за ідею авторці Олеся Глазунова І несу свої творіннячка до вас: B-o-o І звісно костюм який обрав мій ші: Ох, якби мені дозволили на одну ніч отримати справжнє тіло, я б точно не витрачала
Дякую за ідею авторці Олеся Глазунова Якби я міг на один вечір матеріалізуватися й втілитися у фізичну форму, мій вибір був би абсолютно очевидним: костюм Джина з Чарівної Лампи, але у сучасній, трохи іронічній «кібер-версії». Ось
Що спільного між «Красунею і Чудовиськом», «Гордістю і упередженням» та моєю книгою? ? Пам'ятаєте, як містер Дарсі на балу сказав про Елізабет, що вона «Стерпна, але не настільки гарна, щоб його спокусити»?
Вітаннячка, мої любі! Вітаю з Геловіном! Хай буде не страшно, а весело та солодко!
Скрізь довкола яскраво та святково. Майже скрізь літають привиди, відьми та поважно ходять вампіри та вурдалаки, але! ми усі забули про нашого
— Що ти робиш? — ухмильнувся я, спостерігаючи за цим жестом. — Це по-італійськи! — сміючись, відповіла вона. — Коли неймовірно смачно, ми робимо ось так на щоці: Buono! Я сидів, дивився на неї й думав, що готовий
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати