Додано
09.02.26 16:05:05
Територіальний імператив. Нова глава.
Писати цю главу було важко, брехати не стану. Важко не тому, що слова не знаходилися, а тому, що я мусив дивитися крізь очі Вінсента і відчувати місцями його страх. Він і Еріка — не просто персонажі, вони мої свідки і водночас заручники лісу, який оживає там, де казка стає реальністю.
— Ти чув колись про Орден?
Орден? Про Орден в Нордхаймі не чув тільки глухий. Це ж буквально відродження королевських часів.
— Звісно чув. І що з того?
— Мені казали, що Орден вже як рік керує Північчю.
— Ну-у-у... так. В цьому немає нічого дивного. Двоголів'я усе ж таки.
— Але чи цікавився ти, що значить Двоголів'я для Півночі?
— Я не розумію, до чого ти клониш. Кажи, як є. Не треба ніяких загадок.
— Вінсенте, якщо тобі здалося, що те дерево це так звана музейна знахідка, то ти помиляєшся. Глибоко помиляєшся. Мені здається, що це все продовжується. Я не хотіла в це вірити, але, певно так воно і є.
Коли я писав про те, як Вінсенте намагається захистити Еріку, я усвідомив: берегти — не означає контролювати, а бути поруч тоді, коли вже нічого не можеш змінити.
Я думав, що керую світлом, а насправді просто боявся темряви.
Ця глава — не просто жах. Це перевірка на сміливість, довіру і крихкість людської натури. І я запрошую вас пройти її разом з Вінсентом.
Ростислав Щуренко
48
відслідковують
Інші блоги
(задумливо потирає підборіддя, дивлячись в сторону, потім звертає увагу на вас з загадковою посмішкою) Що ж, раз я ніколи не дочекаюсь, що хтось почне розгадувати мої сюжети і загадки… доведеться робити це самому.
Хтось скаже, що це червоний прапорець. Хтось, що без «компромісів» нікуди. Обидва партнери вільні робити те, що хочуть. Вони дві незалежні особистості і про заборони у стосунках не може бути й мови! Але якщо ваш коханий
“МОЄ “КУПАЙЛІВСЬКЕ ДИВО” до вас надовго, хоч я й намагаюся викладати оновлення щодня. Отже, що ми маємо? Зовсім інший, нібито не притаманний для мене жанр. Ну, хіба що з натяжкою за українське міфологічне фентезі
Виявляється, сьогодні Міжнародний день спойлерів! Як авторка, яка обожнює обривати розділи на найцікавішому місці, а потім читати ваші емоційні коментарі, я просто не могла ігнорувати цей день. Мої руки так і сверблять
Привіт, мої любі Спокусники! Передплата! Дякую, що обрали цю історію. Вірю, вона подарує вам заслужений релакс у цьому шаленому світі. Дякую за ваше придбання! Я неймовірно рада, що ви полюбили Франческу й Данте так
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати