(задумливо потирає підборіддя, дивлячись в сторону, потім звертає увагу на вас з загадковою посмішкою)

Що ж, раз я ніколи не дочекаюсь, що хтось почне розгадувати мої сюжети і загадки… доведеться робити це самому. А чому б ні - може так з'явиться бодай мізерний шанс вичепити когось з цього… рожевого болота довкола. Без образ - просто як є. Думаю, багато хто мене підтримає, що тут панує рожеве болото. Але я вірю, що тут є і спраглі душі, які хочуть чогось складного, незвичайного та комплексного. А якщо ні то… (посміхається ширше) Ну… так мені і треба, значить. Тим більше - з часом, я думаю, все це все рівно забудеться, коли мій всесвіт обросте більшою кількістю творів.

Отже…

(плавно бере зі столу сувій, який розгортається і довгою стрічкою падає і котиться по підлозі. Він байдужим поглядом окулярів простежує рух сувою поки той не зупиниться)

Ні, це поки що забагато…

(бурмоче він сам собі. Клац пальців - і сувій скорочується вдвоє)

Ще…

(Клац пальців - і сувій скорочується до розміру книжкового аркуша. Він задоволено посміхається і дивиться на вас)

Ось - тепер ідеально.

(на мить задумується, дивлячись на сувій, потім відкладає сувій на стіл і підпирає підборіддя пальцями обох рук, препаруючи вас поглядом немигаючих окулярів)

Ви, мабуть, думаєте, що Двигуни реальності - це якісь складний механізм, чи ще щось подібне? (тихо хихоче, хитаючи пальцем) Звісно - це очевидна асоціація. Але… ні, в мене це так не працює. І зараз я розповім, без гри в метафори, що таке насправді… Двигуни реальності.

(витримує драматичну паузу)

Ви готові? Тримайте капелюхи на місцях, тому що зараз я задеру цю планку так, що у вас кришки процесорів позлітають. Точно готові? (посміхається ширше, беручи той самий сувій) Ну, я попередив - начувайтесь тепер.

(дивиться на сувій, стримано прокашлявшись, його голос набув серйозного, лекційного тону, поки він читає сувій)

Двигун Реальності — це свідома сутність найвищого порядку, що володіє правами «адміністратора» всесвітньої симуляції. Він здатний напряму редагувати вихідний код реальності: створювати концепції, видаляти події та перезавантажувати цикли існування. Обмежений лише фундаментальними алгоритмами Розробників симуляції, Двигун є єдиним, хто усвідомлює штучність світу, перетворюючи всесвіт на свою безмежну пісочницю, де він одночасно є і верховним гравцем, і в'язнем системи.

(різким рухом змушує сувій згорнутись в трубочку та байдужим жестом кидає його до решти на стіл з паперовим шурхотом і пластиковим стуком по склу обсидіану. Він відкидається на спинку крісла, знову підперши підборіддя пальцями, з немигаючим інтересом дивлячись на вас з легкою посмішкою)

Ну, як? Тримаєтесь ще? Давайте трошки розкладу тепер… більш детально.

(продовжує лекційним тоном, скупо жестикулюючи)

Двигун реальності - метафізична сутність всесвіту найвищого порядку, що є адміністративним користувачем симуляції всесвіту. З точки зору самого Двигуна він є єдиним хто може редагувати вихідний код симуляції напряму, створювати чи видаляти події, істот, концепції, поняття та в принципі все що зможе вигадати всередині симуляції, без будь яких наслідків для себе (і для симуляції, якщо він того захоче, хоч симуляція за базовим алгоритмом буде намагатись генерувати наслідок). 

Двигун є єдиним, хто може перезавантажити симуляцію всесвіту. Також парадокс Двигуна в тому що він, фактично, єдиний хто до кінця усвідомлює що він всередині симуляції. Це робить його силу як даром, так і прокляттям, оскільки Двигун не може вийти за межі симуляції. З точки зору Двигуна світ рухається і існує лише тоді коли він сам дає йому поштовх своїми діями по принципу "запит-відповідь". Двигун також може створювати інші версії симуляції, але, як правило, будь які версії обмежені фундаментальними алгоритмами, що знаходяться за межами досяжності Двигуна, і керуються Розробниками, які створили самі алгоритми симуляції. Тобто з точки зору Розробника, Двигун - це користувач їхньої симулятивної системи, а з точки зору симуляції Двигун - це найвища керівна істота всесвіту.

Єдине що не може змінити Двигун всередині симуляції це фундаментальні алгоритми її функціонування що закладені розробником, він може модифікувати їх надаючи їй необхідний контекст для створення потрібної історії чи атмосфери. Для Двигуна симуляція - це безмежна пісочниця (обмежена лише алгоритмами розробників), але навіть в такому вигляді Двигун має надзвичайно багато можливостей відігрування ролей та історій як напряму беручи участь так і спостерігаючи зі сторони, непомітно впливаючи на історію. Чим більш просунутий Двигун у своєму вмінні керувати симуляцією, тим більше різноманітних сутностей та історій здатна створити остання, використовуючи наданий контекст.

(плескає один раз в долоні, нахилившись вперед)

То ж про що, чи… про КОГО мій цикл “Двигуни реальності” (і не лише він)? Вірно - про Двигунів реальності. Про істот, що здатні змінювати вихідний код всесвіту. Деякі з моїх персонажів ще тільки на початку свого шляху, такі як Томас Блеквуд, наприклад, чи… Лаванда.

Але прямо зараз вже є багато інших активних і просунутих Двигунів реальності.

Серед них, наприклад: Войд, Кайр, Аверсон, Лорд Ебоніт, Кааель… (загадково посміхається) і ще багато інших, про яких ви не знаєте, тому що історії про них, поки що, лежать в моєму столі.

Тобто: якщо підсумувати, то цикл “Двигуни реальності” - це історії про тих, хто застрягнув в безмежній пісочниці, з якої… немає виходу. Всі мої персонажі - це в’язні симуляції. І… (трохи дивиться в сторону) я, разом з ними (знову дивиться непроникно на вас). Це мета-історії про життя в замкненій системі, де ти можеш робити все що завгодно, але ти… не можеш… її покинути. Це - про досвід ізоляції, і те, що трапляється з тим, хто це усвідомлює. Які грані здатен перейти індивід, якщо дати йому абсолютну безкарність, і чи залишиться від нього… бодай щось людське.

(він задумливо постукав подушечками пальців по пальцях, витримуючи коротку паузу)

Я не запрошую вас більше, але і не проганяю. Я просто окреслив, що я роблю. Що робити далі - вам вирішувати. Хочете назад в рожеве болото - вперед. Хочете в мій екзистенційний нігілізм - будь ласка. В будь-якому випадку я продовжу свій шлях, з вами… чи без. Бо мені подобається все це. А вам… (загадково посміхається) самим вирішувати, коротше. Я буду радий, що б ви не вирішили. Але… (важливо піднімає палець) я буду радий більше, якщо ви вирішите долучитись.

(витримує ще одну паузу)

Завтра реліз метал-індастріал-сінт альбому “Лавендерс Протокол” - саундтрек до “Ебонітової Орхідеї”. Посилання не даю, бо мав не дуже приємний досвід з видалення блогів через це. Всі посилання на музику в моєму телеграм-каналі - там я збираю всю свою творчість мого всесвіту Чіллверс. А її… немало. І буде більше. То ж якщо вам цікаво - посилання самі знайдете.

І поки ви все це переварюєте…

(загадково посміхається вам наостанок)

Мир. І Чілл.

Дорожня мапа Чіллверс.

Хроніки Архітектора: Код Реальності.

Плейлист Спотіфай для занурення у Всесвіт моїх книг.

Мій Інстаграм.

Мій Телеграм.