Коли пишете — ви бачите героїв перед очима?

Я, наприклад, не можу писати, якщо не бачу картинку.

Спочатку в голові з’являється сцена — як маленький фільм.

Обличчя, рухи, погляди, напруга між героями.

І тільки після цього я сідаю писати.

Якщо я не бачу історію — текст не йде.

Він стає сухим, ніби без життя.

Тому для мене письмо — це спочатку уявити, а вже потім описати.

А у вас як?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Veta Verit
09.02.2026, 14:32:06

В мене чітко так само. Спочатку я в голос або в чернетку пишу, що саме за задумом в мене має відбуватися в книзі. Зʼявляється картинка->фільм->розуміння і я вже в чернетці пишу повноцінну історію. Надалі відбувається те, що дописую до якоїсь логічної крапки, або сцена закінчилася і починаю переробляти, допрацьовувати початок. Там вже відбувається редагування і все, готово. Я роблю це стабільно, від глави до глави, за одним і тим самим творчим процесом. Цікаво дізнатися, як це роблять інші автори, тому пізніше ще обов’язково гляну під цей блог ;)

Інші блоги
Подробность — це докладність чи подробиця?
Одне слово — кілька значень? У московській мові це часто норма. А в українській — кожному значенню своє точне слово. Московське слово подро́бность багатозначне: воно може означати якість викладення (ґрунтовність,
П'ять років я жила без нього...
Супер знижка на дану історію! Колишні. Ти все ще моя - Ти завжди будеш тільки моєю, - він підходить впритул. Чоловік з минулого, той про кого я мрію забути. - Ти більше не можеш цього вимагати, пусти! - Намагаюся вирватися,
Айда хазяйнує!
Хто вже встиг ознайомитися з книгою Айда: ШІ, вимкни моє серце , запрошую до продовження Айда: Серце, вимкни мого ШІ А також запрошую до спілкування чи зворотного зв'язку у ❤️ ФБ ❤️ Заходьте на сторінки
❤️«різнобарвне кохання»❤️
✨ Друзі, сьогодні хочу поділитися з вами невеличким блогом про те, що відбувається з героями мого історичного любовного роману «Любов під золотими пісками».❤️. Принцеса Сара нарешті знайшла спокій після страшних
Навіщо
Під такою (чи подібною) назвою зазвичай на «Букнет» з’являються блоги, в яких авторки влаштовують невгамовну жалобу з голосінням (адже потужно жаліються на бліду статистику щодо прочитань своїх книжок)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше