Кохання забагато не буває

«Кохання забагато не буває» — вирішила авторка і долучилася до флешмобу «Стріли Купідона», який триває з першого і до останнього дня лютого.

Сьогодні дев’ятий день, а це означає, що дев’ята стріла Купідона полетіла у світ сіяти любов.

«Любити не можна розлюбити»

Це оповідання про те, що паузи, які на письмі ми позначаємо розділовими знаками, теж важливі. І мають бути у правильному місці. Де поставити кому (чи крапку, чи знак оклику) у назві — вирішувати вам, читачам!!!

Аліса і Денис жили в цій паузі надто довго. 

Аліса понад рік закохана у Дениса. Вони — сусіди: живуть поруч, вітаються і позичають одне одному сіль. Проте ніхто з них так і не наважується зробити перший крок. Нерішучість і сумніви перетворюють любов на покарання, що не дає вільно дихати. 

Єдиний крок, на який наважується Аліса – це звернутися з проханням про допомогу до любовної канцелярії, щоб їй допомогли розставити всі крапки над ї.

Але що, як і це не спрацює?

До Дня закоханих  28 авторів підготували для вас 28 щирих любовних історій.

Щодня нова стріла влучатиме точно в серце, відкриваючи ще одну любовну історію: ніжну або болісну, світлу чи темну, але завжди щиру й емоційну. Читати можна за хештегом #стріли_купідона  або просто тицяйте на картинку, вона клікабельна

Свої стріли вже випустили:

❤️ «Три келихи смутку» Мерайя Д Рок

❤️ «Іспанські канікули» Юлія Рудишина

❤️ «Носата» Лариса Бондарчук

❤️ «Потраплянка для лорда демонів, або Мій хвостатий наречений» Марго Вольська та Софія Малинська

❤️ «Наступна станція — кохання» Майя Молчанова

❤️ «Це в плани не входило...» Мартіна Зоріна

❤️ «Моє снігове кохання» Анітка Санніфео

❤️ «Твій вибір, Попелюшка» Тетяна Гуркало

❤️ «Любити не можна розлюбити» Валерія Серпень

Далі буде...

З любов’ю, 

ваша Валерія Серпень ❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Гуйда
09.02.2026, 01:09:47

З новиночкою

Інші блоги
Записки начинающего автора
Всем привет! Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я. Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
Підтримка - це так важливо...
Навіть незалежній, успішній та впевненій в собі жінці потрібна підтримка. Вчора вона прихистила в себе дівчинку-підлітка, пригостила чаєм випадкових жінок, яких зустріла в поліклініці. А сьогодні - вони допомагають
Чому я пишу?
Я пишу тому, що можу. Ось така проста відповідь на це доволі глибоке питання. Якщо провести трохи більше часу над роздумами, то я просто якось почала писати, і з тих пір все завертілось. У мене завжди була грамотна українська,
Родинний звʼязок ❤️
Ми починаємо цінувати прості, здавалося б банальні речі, хвилини радості та щастя - тільки тоді, коли їх вже немає... Та поки в серці жевріє надія - людина продовжує жити✨ Клікайте на картинки які
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше