Лист, який ми пишемо щодня...

Коли лютий втомлює своїми морозами, а серце прагне тепла, слова стають єдиним містком у завтра.

Сьогодні я ділюся з вами чимось дуже особистим — віршем-проханням, віршем-надією. Це мій «Лист до Весни». Він про те, як ми всі зачекалися на світло, на «теплий прогноз» і на той день, коли наше життя нарешті знову розквітне.

«Здається світ з весною буде іншим...»

Якщо вам зараз теж не вистачає сонячних променів на душі — запрошую до читання. Давайте кликати весну разом!

Читати вірш тут: https://booknet.ua/reader/ya-znovu-pishu-b448348?c=4939405

Буду вдячна за ваші «зірочки» ⭐ та коментарі. Як ви відчуваєте — чи скоро зміняться наші пісні?

#Яна_Тарасевич #Лист_до_Весни #Сучасна_поезія #Українська_література #Надія #Весна2026

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Morwenna Moon
08.02.2026, 21:01:28

❤️❤️❤️

Яна Тарасевич
08.02.2026, 22:16:41

Morwenna Moon, Дякую❤️

avatar
Ромул Шерідан
08.02.2026, 20:54:43

❣️❣️❣️

Яна Тарасевич
08.02.2026, 22:16:30

Ромул Шерідан, Дякую❤️

avatar
Лана Жулінська
08.02.2026, 20:43:13

☺️❤️❤️

Яна Тарасевич
08.02.2026, 22:16:19

Лана Жулінська, Дякую❤️

avatar
Крісті Ко
08.02.2026, 20:41:11

❤️❤️❤️❤️

Яна Тарасевич
08.02.2026, 22:15:23

Крісті Ко, Дякую❤️

Інші блоги
Записки начинающего автора
Всем привет! ? Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю,
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я. Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
Підтримка - це так важливо...
Навіть незалежній, успішній та впевненій в собі жінці потрібна підтримка. Вчора вона прихистила в себе дівчинку-підлітка, пригостила чаєм випадкових жінок, яких зустріла в поліклініці. А сьогодні - вони допомагають
Чому я пишу?
Я пишу тому, що можу. Ось така проста відповідь на це доволі глибоке питання. Якщо провести трохи більше часу над роздумами, то я просто якось почала писати, і з тих пір все завертілось. У мене завжди була грамотна українська,
Родинний звʼязок ❤️
Ми починаємо цінувати прості, здавалося б банальні речі, хвилини радості та щастя - тільки тоді, коли їх вже немає... Та поки в серці жевріє надія - людина продовжує жити✨ Клікайте на картинки які
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше