Дуже багато бачу блогів де описують як розпізнати текст ші. Пропоную погратися в гру. Даю два тексти. А ви пишете де писав автор. А де ші.
Текст 1
Його пальці стиснули моє зап'ястя так, ніби я — остання крапля крові в цьому холодному світі.
— Пусти... — шепіт вирвався слабким, але я все одно притиснулася ближче, ніби тіло саме знало, де йому місце.
Він не посміхнувся. Його очі — чорний оксамит з червоними іскрами — ковзнули по моїх губах, по шиї, по тому місцю, де пульс б'ється занадто голосно для такої маленької секретарки.
— Ти вже моя, Аліно. Ти просто ще не зрозуміла.
Він різко притягнув мене до себе. Грудьми до грудей. Його тіло — крижане, але від нього йшло таке пекуче тепло, що в мене підгиналися коліна. Я вдарила долонею в його груди — марно. Він навіть не здригнувся. Тільки нахилився, губи ледь торкнулися мого вуха.
— Бийся. Кричи. Впирайся. — Голос низький, як нічний грім. — Але не смій тікати. Бо я все одно наздожену. І тоді вже не відпущу.
Я заплющила очі. Серце молотило так, що здавалося — він чує кожний удар. Його долоня ковзнула по моїй талії, нижче, стиснула стегно — сильно, владно, ніби вже володів кожним сантиметром.
— Я не хочу... — брехня вирвалася разом з подихом.
Він засміявся тихо, хижо. Зуби ледь торкнулися шкіри на шиї — не вкусив. Ще ні.
— Твоє тіло каже інше, маленька. Воно тремтить. Воно просить. А ти все ще граєш у порядну дівчинку?
Текст 2
Батьківський будинок розташовувався в одному з найпрестижніших кварталів Брукліна. Це було велетенське бунгало з французьким садом і басейном. Батько купив його спеціально для матері коли вона завагітніла Глорією.
Зараз в бунгало жили лише ми і Марія наша служниця, котра дбала про мене так наче я був її рідним сином. Раз на тиждень, кожної п’ятниці приходив садівник з місцевої фірми. Інколи до нас навідувалася сестра батька тітонька Пенні. Від неї завжди тхнуло дешевим віскі і жасмином, так наче вона постійна клієнтка мого батька. Більшість часу вона проводила в барі .
А заодно напишіть чому ви так вважаєте. А я потім напишу який писав автор, в який ШІ
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПерший ші , а другий або круто наговорений або ші , при чому стиль подібний до діпсіка
Я не вмію розрізняти тексти, тож і пробувати не буду
Лінь вчитуватися, але блог підтримую
Ірина Скрипник, ❤️❤️❤️
Перший текст - почерк ШІ)
1-ШІ.
Дієз Алго, Ок, як треба пояснити... Перший навіть починається з незугарних порівнянь. І там такого валом. І текстів такого типу у різних авторів стільки, що... воно як під копірку. Другий варіант теж може бути ШІ. Але він набагато коротший і там йдеться про нейтральні речі. Тому я не знаю.
З іншого боку, читала уривок тексту, написаного з ШІ, але йому, очевидно, краще прописували завдання. То там я ШІ не впізнала. Хоч в мене і були певні претензії до тексту.
Отже, можна працювати з ШІ ювелірно, а можна і топорно. Інша річ, що ювелірно займає стільки часу, що я не розумію, навіщо. Суджу по собі, коли генерую з його допомогою картинки.
Перший ШІ, мені здається) Розписано без жодних недомовок, рубані речення, прямі, як двері, персонажі)
Другий наче нарочито ігнорує розділові знаки, жвавіший, взагалі в іншому стилі – але це може залежати від промту, тож припускаю, що або перший, або обидва ШІ)
Вже навіть до цього дійшло?
На мою думку ШІ це перший варіант.
Але це лиш на 1 погляд.
Дію інтуїтивно (я в цьому не спеціаліст взагалі), думаю, що перший ШІ, хоча не здивуюся, якщо тут обидва уривки авторські.
Тата Карел, Теж була така думка. Другий текст коротший, тож...
Спочатку я подумала, що перший варіант. Але мені чомусь кажется, що це другий варіант. Моя логіка не логічна. ))
Нумер 1. ШІ - текст .Чому ,бо особисто я вважаю ,що там багато неіснуючих протирічч( "голос низький як нічний грім; Його тіло — крижане, але від нього йшло таке пекуче тепло " - ,і як для людини надто чисто написаний.
Не знаю як відрізняти тексти, а тут ще й "різні ситуації". Можливо, якби було написано про одне й теж саме, то було б простіше...
Але, якщо подивитися конкретно на ці два, то перший ніби більше емоційний та такий, що розбурхує уяву (складно підібрати слово).
А другий - "сухий", хоч і є описи, і навіть помилки (я б поставила кілька розділових знаків, хоч і сама роблю помилки, але тут точно є пропущені).
Тому думаю, що перший текст написано автором... Проте можу й помилятися, адже рівень розвитку ШІ постійно вдосконалюється...
П.С. Поки писала, то з'явилася нові коментарі... Я точно не експерт))))
Зважаючи на те, що мій стиль написання схожий до першого уривку, а люди кажуть що то ШІ - то я сама пишу як ШІ)
Люмен Белл, Спіймала себе на схожій думці, хоча пишу все ж трохи інакше )))
Перший - ші, але, ймовірно, редагований людиною. Там фактично нема помилок, переважно короткі речення, багато тире, трохи пафосу.
У другому є помилки, текст трохи хаотичний, більш живий, ші такого не пише.
Все очевидно) Таку вправу я теж давала колись в блозі. Але тема, звісно, гостра)
Перший - ШІ, другий - автор, хоча й з помилками. Але, до речі, помилки притаманні Ші теж))
ШІ - це штамп на штампі, я не хочу читати те, що пише машина. І мене дійсно бентежить, коли в тексті автора видно сліди ШІ, бо це вибивається, це ніби показує, що автор сам собі не довіряє, а компʼютеру довіряє більше.
Я не проти ШІ, але все добре в міру. А в текстах можна й без нього обійтися. Хіба що використовувати дійсно як інструмент: обережно, вміло. І точно без «Без поспіху. Без вагань. Без права на помилку» ахахаа))
Це моя думка, з якою ви не маєте погоджуватися ))
Мені подобаються обидва уривки, тому мені байдуже, хто шо писав. Я б почитала і першу історію, і другу.
Ангеліна Мюрей, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати