Її трусило. Сильно. Я обійняла жінку. Мені в той момент, було байдуже що вона чиясь коханка, мені було шкода її як матір. Тут я побачила Тьому, він вийшов з кабінету у сльозах.
-  Кохана, - він обійняв мене, - він такий маленький.
-   Тьома, - Марта схопила його за руку, - як мій син?
-  Він отямився – сказав Тьома.
-   Слава Богу – Марта охопила себе руками, наче хотіла сама себе пожаліти.
    Тьома відвів мене трохи у сторону. Навіть через руку, я відчула що його трохи трусить. Я його поцілувала. Він мав заспокоїтися.
-    Максим у важкому стані. Зараз зробимо переливання, але нажаль, треба операція. 
-    Тьома, - я не знала що говорити, - чим я можу допомогти?
-    Підтримай Марту – я була шокована. Таких слів від нього я не очікувала.
-    Коханий…

https://booknet.ua/reader/shchodennik-dlya-kolishnogo-b446340?c=4938629